Єдиний унікальний номер № 616/53/20
Провадження № 2/616/78/20
«30» березня 2020 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря
судового засідання ШЕГДИ В.М.
позивача не з'явилась
відповідача не з'явився
справа № 616/53/20,
розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Роменським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області 20 серпня 2016 року, актовий запис № 216.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 пояснив, що від шлюбу сторони спільних дітей не мають. За час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, з вересня 2018 року сторони припинили шлюбні відносини, між ними втрачено почуття любові та взаємоповаги. Примирення та збереження сім'ї виявляється неможливим та суперечить інтересам позивача. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить розірвати шлюб.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 13 лютого 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Позивач ОСОБА_1 про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У разі неявки відповідача у судове засідання просив прийняти заочне рішення(а.с.19,29).
Відповідач ОСОБА_2 двічі в судові засідання не з'явилася з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином була повідомлена про розгляд справи, на її адресу були направлені судові повістки 14.02.2020 та 11.03.2020 (а.с.13,21). Крім того, виклик відповідача до суду було здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.15-16, 23-24). На адресу суду відзиву на позовну заяву відповідач не надала, клопотань та заяв від ОСОБА_2 не надходило.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 30 березня 2020 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20 серпня 2016 року уклали шлюб, який зареєстровано Роменським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 216 (а.с.05).
Від шлюбу сторони не мають спільних дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, а згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб існує лише формально. Позивач в своїй письмовій заяві підтримав позовні вимоги та просив розірвати шлюб, при цьому зазначив, що не заперечує проти прийняття заочного рішення у справі у разі неявки відповідача. Відповідач про розгляд справи була повідомлена належними чином, але жодних заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило, що вказує на байдужість відповідача щодо збереження шлюбу з позивачем. В зв'язку з цим суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін і впливати на їх психоемоційний стан, а тому шлюб слід розірвати.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Оскільки позивач в письмовій заяві наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
За ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, будь - яких заяв чи заперечень щодо вимог позивача до суду від ОСОБА_2 не надходило.
За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, а тому, згідно із ч.1 ст.110, ст.112 СК України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 24, 104, 105, 110, СК України, ст.ст. 12, 13, 259, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, районний суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 20 серпня 2016 року Роменським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 216 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ромни, Сумської області, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Новоселівка, Великобурлуцького району, Харківської області, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 березня 2020 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ