Справа № 686/24483/19
Провадження № 2-а/686/80/20
05.03.2020 м. Хмельницький
Хмельницький мыськрайонний суд
у складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі Кшановській Є.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва, капрала поліції 3-ї роти батальону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полтавцева Владислава Вадимовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення
09.09.2019 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 27.08.2019 року капралом поліції 3-ї роти батальону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полтавцевим Владиславом Вадимовичем була винесена відносно позивача постанова серії ЕАВ №1460002 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.08.2019 року позивач вважає безпідставною, незаконною, такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Перед винесенням оскаржуваної постанови лейтенантом поліції було роз'яснено, що позивач, рухаючись зі швидкістю 98 кілометрів на годину на автомобільному шляху М12 Стрий - Знам'янка (276 км) у зоні дії встановленого дорожнього знаку 3.29 «обмеження максимальної швидкості руху» (50), порушив вимоги п. 12.9.б ПДР, що є підставою для притягнення до адміністративною відповідальності згідно ч.1 ст. 122 КУпАП тобто за перевищення швидкості більше як на 20 кілометрів на годину.
Позицією позивача щодо незаконності постанови є те, що виходячи із змісту п.12.10 ПДР, згідно якого разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта. У разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року відкрито провадження та справу призначено до слухання на 20 січня 2020 року.
21 січня 2020 року надійшов відзив на позов у якому заперечуються позовні вимоги.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч.5 ст.261 КАС України.
Згідно вимог ч.3 ст.261 КАС України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАВ №1460002 27 серпня 2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративного стягнення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 255 грн. за перевищення швидкості на 38 км/год. на автомобільному шляху М12 Стрий - Знам'янка (276 км) в зоні дії встановленого дорожнього знаку 3.29 ПДР «Обмеження швидкості руху», чим порушив п.12.9 ПДР.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Згідно пп.(б) п.12.9 ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з п.3.29 ПДР України, таким знаком є "Обмеження максимальної швидкості", згідно якого забороняється рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у випадку встановлення дорожнього знаку 3.29 у водія виникає обов'язок дотримуватися швидкості руху, яка не перевищує позначене на такому знаку значення.
Згідно з ч.3 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Водночас, судом враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що факт руху автомобіля, яким керував позивач, зі швидкістю 98 км/год., підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI №20/20 (cерійний номер ТС000682, який отримав свідоцтво про повірку вимірювальної техніки від 29.11.2018 року №22-01/13775, чинну до 22.11.2019 року.
Позивачем не доведено та не представлено доказів які вказують на правомірність його дій та їх відповідності вимогам ПДР а також, на неправомірність дій працівника поліції при виявленні порушення ПДР та притягненні його до адміністративної відповідальності.
Судом, не береться до уваги позиція позивача щодо неправомірності встановлення знаку обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 так, як вона не знайшла підтвердження у судовому засіданні та є припущенням на думку суду.
За таких обставин, враховуючи, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позиції позивача щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246, 257- 258, 260, 268 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва, капрала поліції 3-ї роти батальону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полтавцева Владислава Вадимовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Стефанишин