Справа № 463/9824/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/267/20 Доповідач: ОСОБА_2
27 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого від 03 лютого 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019140000001065 від 23.10.2019 року,
оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 від 03.02.2020 року про закриття кримінального провадження - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що в ході досудового розслідування було проведено ряд слідчих дій, а саме: було допитано в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та співставлені їхні покази з показами, які вони давали в межах іншого кримінального провадження. Даним показам надано детальний аналіз в постанові про закриття кримінального провадження. Враховуючи, що обставини щодо неналежного проведення досудового розслідування не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова є законною.
Не погоджуючись з таким рішенням скаржник подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постанову слідчого про закриття кримінального провадження, а матеріали кримінального провадження направити до органу досудового розслідування для належного та об'єктивного розслідування такого.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя не звернув уваги на доводи скарги про оскарження постанови про закривання кримінального провадження від 14.11.2019 року, яка в подальшому була скасована ухвалою слідчого судді, і які були доповнені у скарзі на постанову від 03.02.2020 року. Також поза увагою слідчого судді залишились явні суперечності та невідповідності в показах свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції від скаржника надійшла телефонограма, а від слідчого заява, в яких такі просять слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (статт2 КПК України).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, закріпленим в статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 369 КПК України судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Згідно із статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимоги до змісту ухвали закріплено у статті 372 КПК України. Згідно із положеннями цієї статті мотивувальна частина повинна містити встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
За приписами статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до частини першої статті 91 цього Кодексу у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Підстави для закриття кримінального провадження визначені у статті 284 КПК.
Відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті Кодексу кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2019 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою слідчого від 14 листопада 2019 року вказане кримінальне провадження було закрито. Дана постанова ухвалою слідчого судді від 08.01.2020 року - скасована.
Повторно закриваючи кримінальне провадження слідчий виходив з того, що в діях слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Відтак, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України. Такі висновки слідчий обґрунтував тим, що в ході досудового розслідування вичерпано усі його можливості, та не здобуто даних для доведення вини особи (слідчого ОСОБА_9 ) у суді.
Згідно із частиною першою статті 366 КК України службовим підробленням є складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Звертаючись із заявою про вчинення злочину, ОСОБА_5 вказував на те, що слідчий ОСОБА_9 вніс неправдиві відомості до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, враховуючи мотиви ухвали слідчого судді від 08.01.2020 року про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 14.11.2019 року, слідчим допитано, як свідків ОСОБА_9 (слідчий) та ОСОБА_10 , які підтвердили, що до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 17.12.2018 року, який на прохання такого складено слідчим, останнім не внесено жодних неправдивих відомостей. Також, як цими свідками, так і свідком ОСОБА_8 підтверджено шляхом зазначення у відповідних документах (протоколах допиту), що жодних зауважень до них чи будь-яких доповнень у них немає.
Провівши співвідношення цих показів, вивчивши протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.12.2018 року, слідчий прийшов до вірного висновку про відсутність в діях слідчого ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, і як наслідок про закриття кримінального провадження, із законністю якого обґрунтовано погодився слідчий суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_5 .
Колегія суддів виходить з того, що слідчим суддею під час розгляду скарги було детально проаналізовано усі доводи такої, зокрема, і ті які бути викладені у скарзі на постанову слідчого від 14.11.2019 року.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_5 шляхом подання заяви про вчинення злочину слідчим в межах іншого кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 також виступає заявником намагається в такий спосіб, всупереч положенням статей 89 та 96 КПК України визнати доказ (показання свідка ОСОБА_8 ) недопустимим (недостовірним).
Оскільки в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, таку слід залишити без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 406, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4