Справа № 673/1407/18
Провадження № 2/673/17/20
07 лютого 2020 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
при секретарі судового засідання Демчишиній Н.Г.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Довгаля П.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Деражнянська ЖЕК №1» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також Служби в справах дітей Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,-
В серпні 2018 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в якому просить визнати останніх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, яким є квартира АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказана квартира належить на праві господарського відання КП «Деражнянська житлово-експлуатаційна контора №1». На підставі ордеру №050480 від 16.12.1986 року у квартиру заселився ОСОБА_7 .. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, а в квартирі залишилася проживати його дружина ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до «Поквартирної картотеки «Ф-17» у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, хоча вони фактично за місцем реєстрації не проживають та участі в утриманні квартири не приймають. Крім того, протягом більше двох років відповідачами не сплачувалась плата за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 2560,36 грн. З огляду на наведене, позивач просив
усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою, а також примусово зняти їх реєстраційного обліку у ній.
Ухвалою судді від 20.11.2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі із підстав, наведених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 належить на праві господарського відання комунальному підприємству Деражнянської міської ради «Деражнянська житлово-експлуатаційна контора №1» згідно рішення тридцять четвертої сесії Деражнянської міської ради від 18.12.2009 року №14.
На підставі ордеру на житлове приміщення серії ХМО №050480, у квартиру заселився та став там проживати ОСОБА_7 .
Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, а в квартирі залишилася проживати його дружина ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з поквартирною карткою форми АДРЕСА_3 значаться зареєстрованими ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що усі вказані особи за місцем їх реєстрації фактично не проживають та участі в утриманні квартири не приймають, що позбавляє його можливості у повній мірі реалізувати права щодо розпорядження квартирою та у зв'язку з чим наявні підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням.
Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки вони підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а будь-яких належних та допустимих доказів на їх спростування відповідачами не подано.
Так, судом встановлено, що протягом 2015-2018 року представниками комунального підприємства «Деражнянська житлово-експлуатаційна контора №1» та Деражнянської міської ради неодноразово проводилися обстеження фактичного проживання в квартирі АДРЕСА_1 , під час яких було встановлено, що відповідачі у зазначеній квартирі фактично не проживають, особистих речей не зберігають та участі в утриманні квартири не беруть.
Ці обставини, зокрема, підтверджуються актами обстеження фактичного проживання, складеними 14.01.2015 року, 04.05.2017 року та 22.12.2017 року
комісією в складі працівників КП «Деражнянська житлово-експлуатаційна контора №1» та заступника Деражнянського міського голови.
Такі ж обставини підтвердив у судовому засіданні представник позивача, який крім того пояснив, що внаслідок не проживання відповідачів без поважних причин понад встановлені законодавством строки у квартирі АДРЕСА_1 обмежуються права КП «Деражнянська житлово-експлуатаційна контора №1» щодо розпорядження такою квартирою, яка є комунальною власністю.
В силу абзацу 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.08.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт непроживання відповідачів за місцем їх реєстрації, тобто у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно ст. 72 цього Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, з'ясувавши причини відсутності відповідачів у квартирі, що належить позивачу на праві господарського відання, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України як на підставу його позовних вимог та приходить до висновку, що відповідачі не проживають у такій квартирі без поважних причин понад встановлені законодавством строки, у зв'язку з чим втратили право користування житлом.
При цьому, посилання позивача на норми ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України є безпідставними і такі норми не підлягають застосуванню при вирішенні даної справи судом, оскільки вони регулюють питання втрати права на користування житлом членів сім'ї власника житла, тоді як в даному випадку відносини, що склалися між сторонами, стосуються прав користування житлом членів сім'ї наймача.
З огляду на наведене, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, реєстрація відповідачів у вказаній вище квартирі обмежує права позивача та позбавляє його можливості у повній мірі реалізувати права щодо розпорядження квартирою, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право на користування таким житловим приміщенням.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» однією із підстав зняття з реєстрації місця проживання особи є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням та примусово зняти їх з реєстраційного обліку у даній квартирі.
Складання повного рішення було відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 17.02.2020 року.
Суддя: О. С. Дворнін