Справа №: 671/1960/19
20 січня 2020 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.
з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1670904 від 26.10.2019 року, складену інспектором УПП у Львівській області лейтенантом поліції Бабієм С.С. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з даною постановою на нього накладено штраф в розмірі 255 грн. Зазначає, що він, керуючи автомобілем марки Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 під'їжджаючи до м. С. Вишня зменшив швидкість автомобіля до 65 км/год. і з такою швидкістю продовжив рух в заданому напрямку в щільному транспортному потоці з іншими транспортними засобами, тобто з допустимою швидкістю. Вважає що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки правопорушення він не вчиняв. Крім того, інспектор проігнорував його клопотання про залучення до розгляду справи про адміністративне правопорушення фахівця в галузі права.
Позивач в судовому засіданні позов підтримує повністю.
Представник відповідача не з'явився. Відповідач надіслав до суду роздруківку фотознімка, зафіксованого приладом TruCam LTI 20/20 серійний № ТС000705, а також диск із зображенням лазерного вимірювача швидкості автомобіля під керуванням позивача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою.
Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, а саме порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України.
Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в Розділі IV КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно із п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 12.4 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про дорожній рух" контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно ст. 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАК № 1670904 від 26.10.2019 року, винесеною інспектором лейтенантом батальйону №1 роти №2 УПП у Львівській області Бабієм С.С., позивача ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 255 грн. за те, що він 26.10.2019 року о 13 год. 54 хв. керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Судова Вишня дорога Львів-Шигині 50 км. 600 м. рухався зі швидкістю 73 км/год, порушивши встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 23 км/год, тобто порушив п 12.4 ПДР. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 TC000705.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, f саме порушення п. 12.4 ПДР, відповідач надав суду відео та фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCam із зображенням автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 .
З даних даних доказів вбачається, що 26.10.2019 року о 13:54:14 автомобіль "Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 ", рухався зі швидкістю 73 (сімдесят три) км/год. Відстань від приладу до автомобіля: 306,5 м. Географічні координати: широта: 49°48'11.88"N, довгота: 23°21'02.91"E.
Суд приймає до уваги, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Отже, в судовому засіданні належними та достовірними доказами підтверджено обставини щодо перевищення позивачем допустимої швидкості руху в населеному пункті, а саме, що він керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Судова Вишня дорога Львів-Шигині 50 км 600 м зі швидкістю 73 км/год.
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП та не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутністі підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача про порушення відповідачем вимог ст.ст. 268, 280 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
При розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
В судовому засіданні позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог щодо винесення працівником поліції постанови серії ЕАК № 1670904 з порушеннями чинного законодавства України.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача, в зв'язку з чим в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 241-246, 250, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.10.2019 року серії ЕАК № 1670904, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо, або через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 25.01.2020р.
Суддя: