Справа № 606/628/20
30 березня 2020 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі кримінальне провадження, внесене 21 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210170000055 про обвинувачення
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, учасника бойових дій, судимого 19 лютого 2020 року Тернопільським апеляційним судом за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71, 72 КК України до 3(трьох) років обмеження волі та штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2018 року, штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 9 липня 2018 року, які виконувати самостійно
за ч.2 ст.185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 10 січня 2020 року біля 11 год., перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що в зазначеному житловому будинку відсутня потерпіла ОСОБА_4 та інші особи, із поверхні тумбочки, розміщеної в одній із кімнат будинку, повторно, таємно, з корисливих мотивів, викрав спіральний тепловентелятор марки «Fan Heater FH-0405» вартістю 227.52 грн., спричинивши тим самим власнику майна потерпілій ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 227.52 грн. Після вчинення крадіжки майна залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та показав, що 10 січня 2020 року біля 11 год. він перебував за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , в якому у той час були відсутні члени його сім'ї та інші особи. Із тумбочки в одній із кімнат таємно повторно викрав тепловентелятор, після чого залишив місце вчинення злочину. В подальшому викрадене продав своєму знайомому, а гроші використав на власні потреби.
ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування і які доводять його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_5 про відмову у дослідженні доказів, його правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ознаками ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам досудового розслідування та суду у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують ОСОБА_5 покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який судимий, є особою молодого віку, учасником бойових дій, думку потерпілої, яка при призначенні покарання обвинуваченому просить призначити йому несуворе покарання, передбачене кримінальним законом, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі.
При цьому суд враховує негативну характеристику ОСОБА_5 за місцем його проживання.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_4 до постановлення щодо нього вироку Тернопільського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, суд вважає, що йому слід призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України за вироком Тернопільського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року і ч.2 ст.185 КК України за вироком Теребовлянського районного суду від 30 березня 2020 року шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання призначити ОСОБА_5 у виді 3 (трьох) років і 2 (двох) місяців обмеження волі та штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2018 року, який виконувати самостійно та штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 9 липня 2018 року, який виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_5 з моменту приведення вироку Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року до виконання в частині відбуття покарання.
Зарахувати у строк відбуття покарання у виді обмеження волі ОСОБА_5 час його перебування під вартою з 2 березня 2020 року по 30 березня 2020 року із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, який обраний ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 2 березня 2020 року, на строк 60 днів до 17 год. 30 квітня 2020 року скасувати, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.
Стягнути із ОСОБА_5 в користь Державного бюджету України 942.06 грн. вартості проведеної Тернопільським НДЕКЦ судової товарознавчої експертизи від 7 лютого 2020 року № 6/1-102/20.
Речовий доказ у провадженні: спіральний тепловентелятор марки «Fan Heater FH-0405», який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після вступу вироку в законну силу повернути потерпілій ОСОБА_4 .
На вирок може бути апеляцію до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча: