Справа № 307/2991/19
Іменем України
04 березня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Готра Т.Ю., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судового засідання: Балаж Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду, ухваленого 25 листопада 2019 року головуючим суддею Гримут В.І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_3 в якому просила стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі по 2500 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття. На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач майже ніякої допомоги на утримання дітей не дає, хоча виїжджає на заробітки та отримує непогані доходи.
Рішенням Тячівського районного суду від 25.11.2019 даний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі по 1500 грн. щомісячно починаючи з 25.09.2019 і до досягнення ними повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду змінити та стягувати з нього аліменти у розмірі по 750 грн. на кожну дитину щомісячно. В обґрунтування скарги посилається на те, що на його утриманні крім синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають ще 4 утриманців. Його дружина не працює, він також не має офіційного працевлаштування, за кордон не виїжджає та має невеликий дохід. Його нова сім'я має статус багатодітної, а тому, він не в змозі платити аліменти у розмірі, визначеному судом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Який розірвано згідно рішення Тячівського районного суду від 02.03.2018 року (а.с.3).
Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5), які проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні (а.с.6, 7).
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1 стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вказані приписи законодавства.
Зокрема, судом не враховано, що після розірвання шлюбу з позивачкою, відповідач повторно одружився 12.07.2019 з ОСОБА_8 (а.с.34). Від даного шлюбу народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.35). Також на утриманні відповідача знаходяться двоє дітей його дружини від першого шлюбу: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого, нова сім'я відповідача має статус багатодітної, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.40). Враховуючи дані обставини, а також встановлений ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, виходячи з вимог розумності та справедливості, апеляційний суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 грн. щомісячно на кожну дитину.
При цьому апеляційний суд відхиляє прохання апелянта про стягнення з нього аліментів у розмірі лише по 750 грн., оскільки такий розмір є меншим ніж встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину.
За таких обставини, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині визначення розміру аліментів до суми по 1200,00 грн. на кожну дитину.
Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тячівського районного суду від 25 листопада 2019 року змінити в частині визначення розміру стягуваних аліментів з ОСОБА_1 , зменшивши такий розмір аліментів до суми 1200 грн. на кожну дитину, щомісячно.
У решті вимог рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 05 березня 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: