Єдиний унікальний номер 226/3710/19
Номер провадження 33/804/150/20
30 березня 2020 року м. Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 28 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-
Згідно постанови, ОСОБА_1 29 листопада 2019 року о 04 годині керував автомобілем ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку № 37 на м-ні «Молодіжний» в м. Мирнограді Донецької області з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від продуття технічного засобу алкотестер «Драгер» на місці, а також проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді першої інстанції, провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими порушено порядок огляду на стан сп'яніння та йому не було роз'яснено його права. Також вказує, що він не керував автомобілем. Суддя безпідставно розглянув справу у його відсутність.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання апеляційного суду не з'явились, просили розглянути справу без їх участі.
Перевіривши матеріали справи, вважаю що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №061410 від 29.11.2019 року; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків пояснив, що випив 1,5л пива, після чого керував автомобілем, від проходження у встановленому закону порядку огляду на стан сп'яніння відмовляється в зв'язку з тим, що не має на це часу.
Апеляційна інстанція не бере до уваги як безпідставні доводи апеляції щодо порушення працівниками поліції порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п.12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Ця Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчать про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.
Відтак, дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, оскільки вона передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я.
Перед складанням протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зазначене підтверджується підписами ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення та в письмових поясненнях до протоколу.
Факт керування транспортним засобом підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4 , який зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , а також поясненнями ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозаписі.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про слухання справи за його відсутністю, апеляційний суд зазначає, що вони не заслуговують на увагу.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
З матеріалів справи вбачається, що про кожне судове засідання ОСОБА_1 та його захисник повідомлялись належним чином, проте кожного разу від них надходили заяви про відкладення розгляду справи, що суддя першої інстанції обгрунтовано визнав як спробу уникнути відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 щодо незаконності відеофіксації правопорушення на мобільний телефон не є слушними, оскільки застосування поліцейськими мобільного телефону для фіксації адміністративного правопорушення не суперечить чинному законодавству.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
Підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови судді відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 28 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя