Справа № 560/1084/20
Провадження № 2-а/686/250/20
30.03.2020
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючої - судді Салоїд Н.М.,
при секретарі - Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в і суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до інспектора 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшого сержанта поліції Юзвишина Ігоря Анатолійовича
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що 13.02.2020 року близько 17 години 20 хвилин на під'їзді до околиці с. Керстенці Хотинського району Чернівецької області, він керував автомобілем марки «Renault Coleos», державний номерний знак НОМЕР_1 та переконавшись в безпечності маневру, не порушуючи ПДР, здійснив обгін великогабаритного вантажного автомобіля,був зупинений працівниками поліції та відносно нього винесена постанова серії ЕАК №2103945, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 122 КУПАП та накладено стягнення у виді штрафу 425 грн. Вважає винесену постанову незаконною, а дії поліцейського протиправними та просить її скасувати, оскільки Правил дорожнього руху не порушував.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить його задовольнити. Суду пояснив, що він не перетинав суцільної дорожньої розмітки на повороті, де видимість дорожнього руху була обмежена поблизу с. Керстенці Хотинського району та пункту п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху України він не порушував. Не заперечував щодо обгону великогабаритного транспортного засобу, але на видимій ділянці дороги, оскільки згідно карти автодороги вона не містить поворотів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце судового розгляду у передбаченому законом порядку. Подав відзив на позов та відеозапис події, просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи 13.02.2020 року постановою серії ЕАК № 2103945. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ч.2 ст. 122 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Винесена постанова мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 13.02.2019 року о 17 годині 45 хвилин керував автомобілем марки «Renault Coleos», державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Н-03 313 км здійснив обгін на повороті з низькою оглядовістю та при обгоні перетнув дорожню розмітку 1.1., чим порушив п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху України.
Позивач у заявленому позові не заперечує, що у визначений у постанові час і дату дійсно керував транспортним засобом, проте Правил дорожнього руху не порушував. Посилається на те, що згідно з Правилами дорожнього руху заборонено перетинати розмітку 1.1 (вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки), однак як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати дану лінію для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менш як 30 км/год.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Інспектор, вбачаючи у діях ОСОБА_1 підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності, керуючись ст. 284, 283 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.І ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності складання постанови відносно позивача. Такого висновку суді дійшов аналізуючи матеріали справи.
Так, відеозаписом події, котрий наданий відповідачем, як доказ вини позивача, у порушенні ним Правил дорожнього руху не підтверджується, оскільки докази перетинання ним суцільної лінії дорожньої розмітки на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю відсутні. Особа, котра значиться як свідок у цьому відеозапису, щодо порушення ОСОБА_1 пункту 14.6 «г» ПДР посадовою особою органу владних повноважень не встановлена та у неї у визначеному законом порядку пояснення не відібрані. Будь-яких інших доказів вини позивача у порушенні ним Правил дорожнього руху інспектором поліції не надано, а судом таких не здобуто.
Проаналізувавши в сукупності здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій, пов'язаних зі винесенням постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2103945 від 13.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 425 грн. не доведена.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду його вина у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем не доведена, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9,72,73,77,192,211,241,245,246 286 КАС України, ст. 247, 283 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», суд -
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАК № 2103945 від 13 лютого 2020 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складеної за ознаками частини 2 статті 122 КУпАП визнати протиправною та скасувати за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, а провадження у справі закрити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 діб з часу його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд, який ухвалив судове рішення.
Суддя: