Справа № 522/20801/19
Провадження по справі №1-кс/522/4893/20
30 березня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ФОП ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160500000293 від 09.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених передбаченого, ч.3 ст.27 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 27 ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч.2 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, про арешт майна, -
В провадженні СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160500000293 від 09.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.3 ст. 191 КК України, за фактом розтрати та привласнення майна службовими особами регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» юридична адреса м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статуту акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Товариство) 100 відсотків акцій належить Державі. Засновником товариства також є Держава в особі Кабінету Міністрів України.
Також Товариство утворює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень.
Так згідно положення про регіональну філію «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Філія), філія є відокремленим підрозділом Товариства, яка діє від його імені на в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Юридична та фактична адреса філії - м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19.
Метою діяльності Філії є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях, роботах та послугах, що здійснюються Філією, забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту загального користування, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі, а також отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності.
Філія володіє та користується майном, яким наділило її Товариство для досягнення мети діяльності Філії, згідно з законодавством, Статутом Товариства та положенням, а також майном яке придбавається та/або набувається для цілей забезпечення діяльності Філії.
Філія наділяється майном на підставі відповідних рішень правління Товариства. Майно філії є складовою частиною майна Товариства.
Джерелами формування майна філії є грошові кошти та майно, яким Товариство наділило Філію; грошові кошти та майно, отримані Філією в результаті здійснення її діяльності; майно, придбане Філією в процесі її діяльності, а також безкоштовно передане Філії юридичними та фізичними особами; інші джерела, не заборонені законодавством.
Філія використовує та утримує майно, яким наділило її Товариство, відповідно до мети та предмету своєї діяльності, в межах повноважень, визначених Статутом Товариства, положенням та внутрішніми документами Товариства.
Також до складу Філії входять Структурні підрозділи, що забезпечують її діяльність.
Досудовим розслідуванням встановлено, що структурним підрозділам відповідно до наказів та розпоряджень Філії виділяється майно, а саме паливно-мастильні матеріали, зокрема дизельне пальне для екіпіровки (заправки) локомотивів.
Зазначені паливно-мастильні матеріали надходять та зберігаються на відповідних базах палива, та передаються матеріально відповідальній особам які несуть матеріальну відповідальність а саме відповідають за його схоронність, видачу та використання відповідно до потреб Філії та структурного підрозділу.
Однак на теперішній час встановлені достатні підстави вважати що службові особи регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» вступивши у змову з іншими службовими особами та її структурних підрозділів розробили та виконують злочинний план метою якого є розкрадання паливно-мастильних матеріалів (дизельного пального), яке фактично є власністю АТ «Українська залізниця» та відповідно власністю Держави.
В подальшому отримана від збуту дизельного пального неправомірна вигода розподіляється між всіма співучасниками та організаторами злочину.
Крім того, проведеними заходами встановлено, фактичне місце збуту викраденого дизельного палива, яке здійснюється без відповідних дозвільних документів та з порушенням діючого законодавства, на території що розташована на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Біляївський район, сщ. Усатове, вул. Залізничників, 10.
19.03.2020 слідчим СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
Грошові кошти наступними сумами:
• 548 гривень, 21953 гривні, 4500 гривень, 20500 гривень, 31700 гривень,3880 гривень;
• паперовий згорток білого кольору з речовиною трав'янистого походження зеленого кольору,
• баночка жовтого кольору з синьою кришкою надписом «Master-Do» з речовиною зеленого кольору трав'янистого походження,
• металевий предмет з надписом « CHROME VANADIUM» 9 mn,
• коробка з надписом « OCB Slim» + filters коричневого кольору,
• папка чорного кольору з документами на 90 аркушах,
• книга обліку розрахункових операцій №3000455160 Р/3 на 80 сторінках,
• заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки на одному аркуші,
• чек на суму 438 гривень,
копії документів:
• сертифікат відповідності №UA.TR.037.00331-19 на одному аркуші,
• сертифікат відповідності №UA.TR.037ю00331-19 на одному аркуші,
• сертифікат відповідності №DIN.00011-20 на одному аркуші,
• дозвіл № 023.19.51 на одному аркуші,
• сертифікат відповідності №DIN.00011-20 на одному аркуші,
• сертифікат відповідності №DIN.00011-20 на одному аркуші,
• договір оренди №2А/20/8 на чотирьох аркушах,
• свідоцтво №200136684 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ№405255 на одному аркуші,
• ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційним номером 15090314201900082 на одному аркуші,
• автозаправний блок в якому розміщена паливно-роздавальна колонка на два заправних рукава та знаходиться ГСМ об'ємом 10 м3 білого кольору, якій відповідно до градуювочної таблиці, знаходиться нафтовий продукт, а саме дизельне паливо, за допомогою вимірювального засобу «метерштоку» було виявлено ємкість палива 94,5 см, що відповідно до каліброваної таблиці становить 4496 літрів.
Під час проведення обшуку на вищезазначеній земельній ділянці, де свою діяльнсть здійснює АЗС на вимогу слічого не було надано певний перелік документів, які необхідні бути на об'єкті з підвищеною небезпекою, а саме не було надано:
• Реєстрація місця торгівлі або зберігання пального як акцизного складу в Систему електронного адміністрування реалізації пального, яку веде ДФС
• Рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності,
• Цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ),
• Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів із значними наслідками ССЗ,
• Висновок з оцінки впливу на довкілля,
• Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,
•Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки,
• Дотримання встановлених ДБН протипожежних відстаней від об'єктів до споруд АЗС,
• Дотримання встановлених ДБН протипожежних відстаней від об'єктів до споруд АЗС/АГЗП,
• Дотримання вимог законодавства про працю (в частині оформлення трудових взаємовідносин).
Враховуючи вищевикладене у приміщеннях та на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 10 працівниками АЗС організована діяльність по зберіганню палива, що пов'язана з виконанням робіт з підвищеною небезпекою та експлуатацією машин та механізмів підвищеної небезпеки з грубим порушенням вимог законодавчих актів про охорону навколишнього середовища, охорону праці, правил пожежної безпеки, порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що може призвести до заподіянню шкоди здоров'я людям, початку неконтрольованих процесів горіння, забруднення навколишнього середовища та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи, що вилучені у ході обшуку речі мають доказове значення по даному кримінальному провадженню і можуть бути використані як докази, а також те, що є достатні підстави вважати, що вищезазначені речі у разі не накладення арешту можуть бути приховані, змінені або знищенні, що може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі з наведених підстав.
Представник власника майна ФОП ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, надавши письмові заперечення, відповідно до яких ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, вилучене майно придбане ФОП ОСОБА_4 на законних підставах, який здійснює господарську діяльність з надання суб'єктам господарювання послуг щодо технічного обслуговування, про що свідчать додані копії документів.
Заслухавши думку учасників судового поцесу, вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Відповідно до документів які були надані в судовому засіданні представником власником майна адвокатом ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 здійснює господарську діяльність з надання суб'єктам господарювання послуг щодо технічного обслуговавання.
З метою забезпечення її діяльності ФОП ОСОБА_4 закуповує дизельне пальне у ТОВ «Южная Топлівная Компанія», що підтверджуються наданими до письмових заперечень копіями накладних та договорів.
У свою чергу, ФОП ОСОБА_4 має чинну ліцензію, видану органом ДПС України на право експлуатації устаткування, повязаного зі зберіганням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин. Ця ліцензія надає право суб'єкту господарювання зберігати власне пальне та використовувати його для власних потреб, зокрема, для заправлення транспортних засобів, які знаходяться у ФОП ОСОБА_4 у власності або у користуванні.
Зі змісту ліцензії вбачається, що адресою місця зберігання палива ФОП ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 . Вказана площа передана ФОП ОСОБА_4 згідно довогору аренди № 2А/20/8 орендодавцем ПП НВФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Зі змісту письмових заперечень та додактів до нього, слідчим суддею встановлено, шо ФОП ОСОБА_4 , має чинні дозволи ГУ Держпраці в Одеській області на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, а також дозвіл на експлуатацію обладнання (резервуарів), призначеного для зберігання нафтопродуктів.
З приводу законного придбання ФОП ОСОБА_4 у ТОВ «Южная Топлівная Компанія» дизельного палива, представником власника майна надані копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та договору з постачальником, що знаходить своє відображення у додатаках до письмових заперечень.
Матеріали клопотання слідчого не містять доказів того, що вилучене паливо та документи використовувались з метою незаконного збуту паливно-мастильних матеріалів в рамках вказанного кримінального провадження, що спростовується наданими представником власника документами.
За таких обставин, вимоги клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно, слід визнати необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, оскільки слідчий в своєму клопотанні не достатньо обґрунтував підстави для накладення арешту на зазначене майно та застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника вказаного майна.
Керуючись ст. ст. 167-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке 19.03.2020 року було вилучено в ході обшуку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді та зобов'язати слідчого повернути тимчасове вилучене майно власнику, у якого було вилучене зазначене майно.
Виконання ухвали покласти на слідчого клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
30.03.2020