20.03.2020
Справа № 522/421/20
Провадження № 2/522/123/20
Іменем України
20 березня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
10 січня 2020 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Просить стягнути аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно до 31.12.2024 року та судові витрати. Зазначає, що на професійну правничу допомогу планує витратити 3000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 31.12.2019 року вона досягла повноліття та навчається в 11 класі загальноосвітньої школи № 56 І-ІІІ ступені Одеської міської ради Одеської області. Під час навчання потребує матеріальної допомоги. Відповідачка, ії мати є працездатною особою, має стабільний регулярний дохід. Однак, не надає ій матеріальну допомогу.
Ухвалою від 20 січня 20 року відкрито провадження у справі та встановлено порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позов ОСОБА_2 , в якому відповідач надала згоду на стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, за умови продовження нею навчання та наявності потреби в утримані від неї. Зазначає, що вона не заперечує обставини того, що ОСОБА_1 є єдиною донькою, ії обов'язок надавати матеріальну допомогу на її утримання на період продовження навчання визначений Законом, але лише за наявності обов'язкової умови: потреби у такій допомозі. За відсутності спілкування з донькою, ій не відомо про наміри та можливості продовжувати навчання після закінчення школи, форму навчання, яку вона бажає обрати, в той час, як на даний період ОСОБА_3 навчається в 11 класі та термін навчання в довідці Одеської загальноосвітньої школи № 56, долученій до матеріалів справи відсутній. Тому вона не заперечує проти винесення судом рішення про стягнення з неї аліментів на користь позивачки, але лише за умови продовження навчання та наявністю потреби в утримані від неї. Заперечувала проти відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
16 березня 2020 року позивачка звернулась до суду з заявою про розгляд справи за ії відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13 вересня 2010 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 330.
Дитина досягла повноліття та навчається в 11 класі загальноосвітньої школи № 56 І-ІІІ ступені Одеської міської ради Одеської області, що підтверджується довідкою шкоди від 03.01.2020 року.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 вересня 2015 року у справі № 404/4277/15ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 в розмірі ј частини всіх заробітків (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 15.06.2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначене рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2015 року.
Станом на 01 січня 2020 року заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим документом, виданим на виконання зазначеного судового рішення відсутня, про що свідчить довідка Знам'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) № 6261 від 21.01.2020 року, видана ОСОБА_2 ..
Згідно ч.1ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Позивачка ОСОБА_1 знаходиться на утриманні батька, про що свідчить довідка від 09.01.2020 року
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України згідно якої встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, з усіх видів доходів батька дітей, відповідно п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженим Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
ОСОБА_1 продовжує навчання, потребує належних умов для навчання та життя, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатись після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, обов'язковою умовою виникнення права на аліменти непрацездатної особи є її нужденність. Ознакою нужденності є такий розмір джерела існування (заробітку, доходу, пенсії, допомоги, стипендії та інш.), якого зовсім недостатньо для задоволення елементарних потреб. При цьому повинні враховуватись реальні витрати непрацездатної особи для підтримання життєвої активності.
З огляду на те, що позивачка, після досягнення повноліття продовжує навчання і не має самостійного заробітку, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів є обґрунтованими.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд враховує те, що відповідачкою не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання і потребує такої допомоги.
З урахуванням вищевказаних обставин, а також приймаючи до уваги рівність обов'язків батьків щодо утримання дитини, суд вважає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_5 , яка знаходиться на утриманні батька, та стягувати аліменти на ії користь у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімума для працездатної особи, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову до суду до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
В порядку ч. 1 ст.141 ЦПК України, стягнути із відповідача на користь держави судовий збір. При цьому, суд приймає до уваги, що позивачем не надано доказів про понесені судові витрати на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-184, 191,199-201 СК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , 25030, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 ( ВЧ А 2393) аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімума для працездатної особи, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову до суду, тобто з 10 січня 2020 року до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , 25030, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає: АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення складено та підписано 30 березня 2020 року.
Суддя Л.М. Чернявська