Справа № 522/4277/20
Провадження № 2/522/4146/20
27 березня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Чернявської Л.М.
При секретарі судового засідання Пейкова О.О.
розглянувши в письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,
13 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Позивач просить:
- Встановити таким, що має юридичне значення, факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з вересня 2013 року.
- Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
- Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності 1/2 частку майна, визнавши за ним право власності на Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 23 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 , з іншої, (за р. № 41, зареєстрований Сімаченко С. ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 4373036).
За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Чернявській Л.М.
Ухвалою суду від 20 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків в позовній заяві щодо сплати судового збору.
26 березня 2020 року на виконання вказаної ухвали, позивачем подано заяву про виправлення недоліків позовної заяви та додано квитанції про сплату судового збору.
Провадження у справі відкрито 27 березня 2020 року, встановлено загальний порядок розгляду справи.
13 березня 2020 року ОСОБА_1 разом з позовною заявою подав також клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано за ОСОБА_3 та заборони відчуження, а також заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної квартири та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії спрямовані на виселення/вселення будь-яких осіб з/до квартири за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення цивільної справи по суті та набрання законної сили рішення суду по цивільній справі.
Позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що в березні 2020 року позивачу стало відомо, що 23 січня 2014 року відповідач уклала договір купівлі - продажу з ОСОБА_3 , посвідчений Сімаченко С.Л., номер запису про право власності 4373036, приховавши від нього факт відчуження майна, яке було набуте в фактичних шлюбних відносинах за спільні грошові кошти. 08.03.2020 року невідомі особи, які назвались представниками власниці ОСОБА_3 , здійснили спробу примусового проникнення до спірної квартири. На теперішній час, ОСОБА_3 , здійснюючи своє право власності, зміст якого розкрито ст. 317 ЦК України як право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, має можливість продати або подарувати майно, що є предметом судового спору. У позивача є підстави побоюватися що, дізнавшись про порушення цивільної справи про поділ майна подружжя та визнання права власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 використає своє право розпоряджатися зазначеним майном та позбавитись його та/або укладе іпотечний договір, що призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в межах предмету та підстав пред'явленого ним до суду позову, а також істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду у разі задоволення позову.
Як вбачається із наданих суду матеріалів справи, предметом розгляду по даному позову є майно (квартира), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нього, передбачені нормами чинного законодавства та є доцільними заходами забезпечення позову в рамках даної справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
У відповідності з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд встановив, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нього передбачений нормами чинного законодавства, та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної справи. Таке забезпечення позову, враховуючи його предмет та ціну позову, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.
Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як відсутність вказаних заборон може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, оскільки відповідач має можливість для відчуження спірного майна, існує реальна можливість для відповідача відчужити майно третім особам, що суттєво ускладнить виконання можливого рішення суду.
Суд також встановлює, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки.
Крім того, суд бере до уваги те, що позивач має зареєстроване місце проживання в Україні. Також, у суду не має підстав вважати майновий стан позивача таким, який ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачеві, які можуть бути спричинені забезпеченням позову чи у випадку відмови у позові.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 .
При цьому, інші вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії спрямовані на виселення/вселення будь-яких осіб з/до квартири не є співмірними з заявленими вимогами, вони нічим не обгрунтовані, тому у задоволенні цих вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано за ОСОБА_3 та заборонити його відчуження.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_3 .
У задоволені решти вимог про забезпечення позову відмовити.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом (ч.1 ст. 157 ЦПК України).
Стягувач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1
( АДРЕСА_2 )
Боржники:
ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2
( АДРЕСА_3 ,)
ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3
(Одеська область, Роздільнянський район,с. Єреміївка)
Суддя Л.М. Чернявська