Справа № 522/19577/19
Провадження № 2/522/1557/20
24 березня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення 3% річних, суми індексації та відшкодування моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з нього на свою користь 3% річних в розмірі 1829,65 гривень та суму індексації в розмірі 5165,0 гривень та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 25000,0 гривен.
При цьому посилається на те, що він є власником двох кімнат в комунальній квартирі АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу.
18.02.2011 року між позивачем та Комунальним підприємством «Житлово- комунальний сервіс «Порто-Франківський» було укладено Договір №319-7. На виконання вказаного договору на ім'я позивача було відкрито два особистих рахунка на дві кімнати відповідно. У зв'язку з тим, що у відповідача не діставало коштів для ремонту крівлі житлового будинку АДРЕСА_2 , позивач запропонував сплатити на рахунок Відповідача попередню плату за утримання будинку та при домових територій. 16 червня 2016 року позивач перерахував відповідачеві 27400 та 5780 грн., в наслідок чого на особистих рахунках позивача було зафіксовано переплату. В подальшому кожен місяць відповідач зменшував суму переплати на особистих рахунках позивача на суму УБПТ за звітний місяць. 12.04.2016 року жильці житлового будинку, в якому знаходиться квартира позивача, прийняли рішення про створення ОСББ «САЛЬВЕ» та затвердили його статут. 30.06.2017 року було підписано акт-приймання-передачі житлового комплексу, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_2 було передано на баланс ОСББ «Сальве». Починаючи з липня 2017 року ОСББ «Сальве» почало нараховувати позивачу плату за утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно, після того, як співвласники будинку зареєстрували ОСББ та отримали житловий будинок на свій баланс, зникли правові підстави для співпраці з відповідачем. Станом на 31.05.2017 року загальна сума переплати на особистих рахунках позивача становила 31710.48 (26427.46 +5283.02) грн. У зв'язку з припиненням договору 05.09.2017 року позивач звернувся до відповідача с заявою про повернення переплати за комунальні послуги . 03.10.2017 року відповідач надав позивачу відповідь на заяву від 05.09.2017 року, якій зазначив, що для повернення грошових коштів позивачу немає підстав, оскільки вся сума була витрачена на матеріали для ремонту крівлі.
Після цього позивач був змушений звернутися до суду. 13.02.2019 року Одеський апеляційний суд виніс постанову у справі №522/20341/17, якою задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі. Вищевказане рішення суду було виконане відповідачем в порядку примусового виконання 04.09.2019 року. Таким чином, позивач вважає, що відповідач має сплатити позивачу 3% річних в розмірі 1829 гривень 65 копійок та суму індексації в розмірі 5165 гривень 00 копійок, за період з 03.10.2017 у по 04.09.2019 року.
Крім цього, позивач посилається на те, що зазнав сильних моральних переживань та страждань в внаслідок яких він став інвалідом 2 групи. Так, позивач, за умовами домовленості між сторонами, перерахував відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 33 180 грн. Після розірвання договору відповідач відмовився від сплати грошових коштів, внаслідок чого позивач почувався ошуканим та подавленим. Позивачу вже почали виставляти рахунки ОСМД «САЛЬВЕ». Сума боргу росла, а позивач не мав коштів для розрахунків. В зв'язку з цим позивач відчував справжній відчай та перебував у постійному стресі, оскільки не міг розрахуватися з боргами та спокійно користуватися своїм майном. Все це призвело до того, що позивач потрапив до лікарні з діагнозом «інфаркт». 19.12.2018 року позивач отримав довідку МСЕК про присвоєння 2 групи інвалідності. Після цього позивач вже неодноразово перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні. В зв'язку з зазначеним позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 25000,0 гривен.
У судове засідання позивач не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, надав заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання не з'явився відповідач, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Станом на 24 березня 2020 року від відповідача письмового відзиву на позов до суду не надходило, тому з урахуванням ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач не з'явився в судове засідання, не надав до суду відзиву на позов, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником двох кімнат в комунальній квартирі АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу.
18.02.2011 року між позивачем та Комунальним підприємством «Житлово- комунальний сервіс «Порто-Франківський» було укладено Договір №319-7. На виконання вказаного договору на ім'я позивача було відкрито два особистих рахунка на дві кімнати відповідно. У зв'язку з тим, що у відповідача не діставало коштів для ремонту крівлі житлового будинку АДРЕСА_2 , позивач запропонував сплатити на рахунок Відповідача попередню плату за утримання будинку та при домових територій. 16 червня 2016 року позивач перерахував відповідачеві 27400 та 5780 грн., в наслідок чого на особистих рахунках позивача було зафіксовано переплату. В подальшому кожен місяць відповідач зменшував суму переплати на особистих рахунках позивача на суму УБПТ за звітний місяць. 12.04.2016 року жильці житлового будинку, в якому знаходиться квартира позивача, прийняли рішення про створення ОСББ «САЛЬВЕ» та затвердили його статут. 30.06.2017 року було підписано акт-приймання-передачі житлового комплексу, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_2 було передано на баланс ОСББ «Сальве». Починаючи з липня 2017 року ОСББ «Сальве» почало нараховувати позивачу плату за утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно, після того, як співвласники будинку зареєстрували ОСББ та отримали житловий будинок на свій баланс, зникли правові підстави для співпраці з відповідачем. Станом на 31.05.2017 року загальна сума переплати на особистих рахунках позивача становила 31710,48 (26427.46 +5283,02) грн. У зв'язку з припиненням договору 05.09.2017 року позивач звернувся до відповідача с заявою про повернення переплати за комунальні послуги . 03.10.2017 року відповідач надав позивачу відповідь на заяву від 05.09.2017 року, якій зазначив, що для повернення грошових коштів позивачу немає підстав, оскільки вся сума була витрачена на матеріали для ремонту крівлі.
Після цього позивач був змушений звернутися до суду. 13.02.2019 року Одеський апеляційний суд виніс постанову у справі №522/20341/17, якою задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі. Вищевказане рішення суду було виконане відповідачем в порядку примусового виконання 04.09.2019 року.
Відповідно до ч.4 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що відповідач має сплатити позивачу 3% річних в розмірі 1829 гривень 65 копійок та суму індексації в розмірі 5165 гривень 00 копійок, за період з 03.10.2017 у по 04.09.2019 року.
Враховуючи викладене, оскільки під час розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення законних прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту, суд приходить до висновку, що слід стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 1829 гривень 65 копійок та суму індексації в розмірі 5165 гривень 00 копійок, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди.
Частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини другої статті 23 ЦК, моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї, чи близьких родичів, знищенням чи пошкодженням її майна.
Приписом частини першої статті 1167 ЦК встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що за умовами домовленості між сторонами, перерахував відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 33 180 грн. Після розірвання договору відповідач відмовився від сплати грошових коштів, внаслідок чого позивач почувався ошуканим та подавленим. Позивачу вже почали виставляти рахунки ОСМД «САЛЬВЕ». Сума боргу росла, а позивач не мав коштів для розрахунків. В зв'язку з цим позивач відчував справжній відчай та перебував у постійному стресі, оскільки не міг розрахуватися з боргами та спокійно користуватися своїм майном. В цей час, позивач потрапив до лікарні з діагнозом «інфаркт». 19.12.2018 року позивач отримав довідку МСЕК про присвоєння 2 групи інвалідності. Після цього позивач вже неодноразово перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні.
Суд погоджується із доводами позивача щодо того, що в результаті протиправної поведінки відповідача позивач зазнав моральні переживання та страждання, оскільки не міг розрахуватися з боргами та спокійно користуватися своїм майном.
Згідноч.3ст. 23ЦКУкраїни розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості .
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Оцінюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, з урахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин та характеру спричиненої моральної шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на користь позивача на відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення 3% річних, суми індексації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (код ЄДРПОУ: 35303262, адреса: 65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 5, р/р: НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» МФО: 351005) на користь ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) 3% річних в розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) гривень 65 копійок та суму індексації в розмірі 5165 (п'ять тисяч сто шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (код ЄДРПОУ: 35303262, адреса: 65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 5, р/р: НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» МФО: 351005) на користь ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів.
Суддя А.В. Науменко
24.03.2020