Ухвала від 05.03.2020 по справі 522/1376/20

Справа № 522/1376/20

Провадження по справі №1-кс/522/2014/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , володільця майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020161500000151 від 24.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020161500000151 від 24.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.01.2020 о 02 години 30 хвилин надійшло повідомлення від оператора «102», про те, що 24.01.2020 о 02:20 за адресою: м.Одеса, вул. Черняховського 4, інспектор 1 взводу 7 роти УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомив, що зупинив автомобіль «Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 з явними ознаками підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер - НОМЕР_2 , а саме, колір відрізняється від оригіналу, (ЖЄО N 1493 від 24.01.2020).

За даним фактом СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке зареєстровано 24.01.2020 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020161500000151.

В ході проведення слідчо-розшукових дій працівниками СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 24.01.2020 було проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-В, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки «Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , ключ та технічний паспорт НОМЕР_2 .

Приймаючи до уваги, що вищевказаний автомобіль згідно ст. 98 КПК має суттєве значення для проведення подальшого досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню та передання його на відповідальне зберігання зацікавленим особам може викликати реальну загрозу незаконного приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного автомобіля, вважаю, що відповідно до ст. 170 існує достатньо підстав щодо накладення арешту на майно, яке є речовим доказом по справі.

Зазанчене майно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвезти до його, відчуження поділ або інших дій направлених на приховування незаконних реєстраційних дій та слідів правопорушення та в результаті неможливості встановлення важливих фактів та обставин що обов'язково необхідно встановити під час кримінального провадження.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі, повідомивши що експерт вже оглянув автомобіль, експертиза ще не завершена, висновків не отримано.

Володілець майна ОСОБА_4 в судовому засіданні просив повернути йому автомобіль та ключі.

Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Зазначене в клопотанні майно відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені від 24.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500000151, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що зазначений технічний паспорт на автомобіль має значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, так як є об'єктами кримінально протиправних дій, з вказаним майном ще проводиться експертиза, висновки по якій слідчим ще не отримані, а можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання слідчого в цій частині та накладення арешту на технічний паспорт НОМЕР_2 .

Щодо накладення арешту на майно в частині автомобілю та ключів до нього.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Отже, щодо накладення арешту на інше майно, суд відмовляє в задоволені клопотання, так як воно не обґрунтоване.

Слідчим суддею встановлено, що вказане кримінальне провадження порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, санкція якого не передбачає конфіскації майна.

Окрім цього, ОСОБА_4 , який є володільцем зазначеного автомобілю марки Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , в рамках вказаного кримінального провадження не є підозрюваним.

За таких обставин, вимоги клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно а частині автомобілю марки «Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 та ключів до нього, слід визнати необґрунтованими.

Враховуючи що станом на теперішній час в рамках вказаного кримінального провадження проводиться судова експертиза,, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в іншій частині, оскільки слідчий в своєму клопотанні не достатньо обґрунтував підстави для накладення арешту на зазначене майно та застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника вказаного майна.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.

Накласти арешт, а саме на майно, яке було виявлено та вилучено в ході огляду місця події 24.01.2020 року за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-В, а саме: технічний паспорт НОМЕР_2 ).

В частині накладення арешту на автомобіль марки «Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 та ключі до вказаного автомобілю - задовольнити частково, заборонивши його відчуження та розпорядження, дозволивши право користуватись вказаним автомобілем.

Зобов'язавши слідчого повернути володільцю ОСОБА_4 на відповідальне зберігання автомобіль марки «Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 та ключі до вказаного автомобілю.

Зобов'язати ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили за зазначеним кримінальним провадження зберігати у незмінному стані автомобіль марки «Opel Astra», зеленого кольору, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , який зможе забезпечити його використання у зазначеному кримінальному провадженні як речовий доказ, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

05.03.2020

Попередній документ
88480996
Наступний документ
88480998
Інформація про рішення:
№ рішення: 88480997
№ справи: 522/1376/20
Дата рішення: 05.03.2020
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна