Справа № 522/21971/19
Провадження по справі № 1-кс/522/3282/20
02 березня 2020 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
В провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2020р.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2010р. в рамках кримінального провадження №32019160000000086 від 12.12.2019р. задоволено клопотання слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 , про накладення арешту на на вилучені в ході проведеного обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Скляна,34, товарно-матеріальні цінності та ПММ, а саме:
-речовину з характерним запахом нафтопродукту (дизельного пального), у кількості 21 200 л (двадцять одна тисяча двісті) літрів;
-два резервуари горизонтального типу, об'ємом 50 м.куб, кожний;
-паливно-роздавальна колонка - 1 шт.
Вважає, що арешт накладено незаконно та необґрунтовано, з тих підстав, що у кримінальному провадженні, немає жодних доказів про його причетністьдо вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відомості, що відносно майна ОСОБА_3 , на яке було накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та воно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичних осіб, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту щодо цього майна.
Так, вилучена рідина не є дизельним паливом, а є - фракцією оливною середньою, тобто товаром, який не підпадає під вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», під вимоги п.7 ч.І ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Податкового кодексу України та не є об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Вказані факти підтверджуються договором № 10-1/01/2020 від 10.01.2020 щодо закупівлі фракції оливни середньої, платіжними документами до нього, договором про надання транспортних послуг № 0901/1 від 09.01.2020 та ТТН щодо підтвердження факту доставки та розвантаження фракції оливпої середньої 11.01.2020 за адресою: м. Одеса, вулиця Скляна, 34, де вона і була вилучена при проведенні обшуку 15.01.2020.
Враховуючи зазначене просить скасувати арешт, у зв'язку з тим, що він є безпідставним, незаконним та таким що порушує право власності гарантоване Конституцією України.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надавши заяву, щодо підтримання вимог та розгляд клопотання за його відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надавши заяву, щодо розгляду клопотання у відсутності слідчого.
Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.
В провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 12.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019160000000086, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2010р. в рамках кримінального провадження №32019160000000086 від 12.12.2019р. задоволено клопотання слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 , про накладення арешту на на вилучені в ході проведеного обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Скляна,34, товарно-матеріальні цінності та ПММ, а саме:
-речовину з характерним запахом нафтопродукту (дизельного пального), у кількості 21 200 л (двадцять одна тисяча двісті) літрів;
-два резервуари горизонтального типу, об'ємом 50 м.куб, кожний;
-паливно-роздавальна колонка - 1 шт.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 07.02.2020, слідчим суддею зроблено висновок, що речі та предмети, які вилучені в ході проведеного обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Скляна,34, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
При даному судовому розгляді, прокурором чи слідчим у кримінальному провадженні не було спростовано зазначених обставин, дані про які надані при даному розгляді слідчому судді, також відсутні відомості про те, що в ході досудового розслідування після арешту встановлено обставини та одержано на їх підтвердження докази - достатні дані, за яких арештовані речі та предмети були одержані внаслідок кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, прокурором чи слідчим у кримінальному провадженні не зазначено та не доведено суду, за яких саме обставин вчинення кримінального правопорушення, яке встановлене за час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, арештоване майно має відношення до вчинення кримінального правопорушення.
Також, незважаючи на те, що обшук проведено ще 15.01.2020 року, ОСОБА_3 не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
Так, власнику майна, а саме ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого злочину.
Таким чином, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 3 ст. 174 КПК України, та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, та приходить до висновку, що володільцем речей та предметів на підставі наданих в обґрунтування клопотання документів доведено відсутність підстав для їх арешту, а тому вважає наявними підстави згідно ст.174 КПК України для його скасування.
Відтак, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2020р. у кримінальному провадженні №32019160000000086,- задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2020р. в рамках кримінального провадження №32019160000000086 від 12.12.2019р. про накладення арешту на вилучені в ході проведеного обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Скляна,34, товарно-матеріальні цінності та ПММ, а саме:
-речовину з характерним запахом нафтопродукту (дизельного пального), у кількості 21 200 л (двадцять одна тисяча двісті) літрів;
-два резервуари горизонтального типу, об'ємом 50 м.куб, кожний;
-паливно-роздавальна колонка - 1 шт.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
02.03.2020