Справа № 522/20316/18
Провадження по справі № 1-кп/522/926/20
10 лютого 2020 року м.Одеси
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, уродженця Республіки Молдова, міста Кишинів, офіційно не одруженого, без освіти, офіційно не працевлаштованого, на території України без реєстрації, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
перекладача - ОСОБА_6 , -
19 листопада 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018160500006487від 18.09.2018 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.
В судовому засіданні при обговоренні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, прокурор вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ще мають місце, а саме ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризик, на які посилається прокурор, необґрунтовані.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до 10 років, обвинувачений, є громадянином іншої держави, не має на території України постійного місця проживання, не має офіційного місця роботи, навчання, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, а тому є ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні, які ще не допитані та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до 10 років, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, оскільки інкриміновані ОСОБА_3 злочини вчинені із застосуванням насильства, тобто злочин, який кваліфікується як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою гупою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 2 місяці, тобто до 09.04.2020 року включно.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 10.02.2020 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
10.02.2020