Справа № 496/788/20
Провадження № 3/496/598/20
27 березня 2020 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, відділу прикордонної служби «Біляївка», про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
17.02.2020 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП і ставиться йому в провину те, що він 17.02.2020 року о 18:00 годині під час обмеження для плавання маломірних суден в поза навігаційний період незаконно перетнув Державний кордон України на плавзасобі типу «Каюк» по річці Дністер на вихід/вхід в Україну в напрямку с. Оланешти ( ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .) - с. Яськи (Україна) в районі прикордонного знаку № 0587 на відстані 20 м. від державного кордону України, чим порушив ст. 93 ЗУ «Про Державний кордон», п. 1.14 наказу МВС України № 1075 «про затвердження додаткових режимних об'єктів в контрольованому прикордонному районі» від 07.09.2015 року.
Крім цього, 17.02.2020 року о 18:00 годині ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПС України, а саме: після попередження про його затримання за вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення намагався піти з місця складання матеріалів відносно нього, не реагуючи на вказівку військовослужбовця ДПС України залишатися на місці.
Він же, 17.02.2020 року о 18:00 годині біля місця тривалого несення служби «Яськівський міст» у с. Яськи, Біляївського району Одеської області керував автомобілем марки «ВАЗ 210700-20» з державним номерним знаком з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що він разом із своїм знайомим ОСОБА_4 17.02.2020 року поїхав до свого маєтку, розташованого біля р. Дністер у с. Яськи, Біляївського району Одеської області, щоб виловити раків. Вони приїхали на місце та випили пива, так як збиралися залишитися ночувати на річці та їхати нікуди не мали. Близько 18:00 години йому зателефонував його знайомий, ст. прапорщик прикордонної служби України ОСОБА_5 та попросив його, щоб він передав пару кілограмів раків його знайомим на другий беріг р. Дністер, тобто вже на територію Республіки Молдова. Він на своєму човні, підплив на середину річки, щоб не перетинати кордон України та перекинув раки громадянам, які були на другому березі за проханням ОСОБА_5 . Він не мав умислу перетинати кордон, адже знає, що не має на це права, запевняв, що кордон він не перетинав. У подальшому, він підплив до берега річки зі сторони України та побачив ст. прапорщика ОСОБА_5 і ще одного військовослужбовця, які чекали на нього. В подальшому вони повідомили його, що він вчинив адміністративні правопорушення, а саме: незаконно добував раки та перетнув державний кордон України та сказали йому проїхати до місця їх тривалого несення служби «Яськівський міст» у с. Яськи, Біляївського району Одеської областідля складення відносно нього матеріалів. Він почав у них з'ясовувати, чому саме на нього мають складати матеріали, у відповідь вони почали погрожувати йому автоматами та змусили його сісти за кермо свого автомобіля і їхати з ними до мосту, посилаючись на те, що у них наказ він їх начальника доставити його до мосту. Коли вони приїхали до визначеного місця, там був начальник прикордонної служби, який звинувачував його у вчиненні адміністративних правопорушень. Працівники ДПС України йому сказали залишатися на місці, але він захотів випити води, адже чекав він майже півтори години, коли на нього почнуть складати матеріали. На його прохання дати йому води працівники ДПС України не відреагували, через що він пішов в сторону охоронця, щоб попросити у нього води, але працівники ДПС України його наздогнали та кинули його на землю і почали заламувати йому руки. У подальшому одягли на нього кайданки та відвели знову до їх начальника. Запевняв, що ніяким чином він не відмовлявся виконувати вимоги працівників прикордонної служби. В подальшому до них під'їхала поліція та склала на нього протокол за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, але наголошував на тому, що сісти за кермо автомобіля його під тиском змусили саме працівники прикордонної служби.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 17.02.2020 року він разом із гр. ОСОБА_1 , який є його знайомим поїхав до маєтку останнього на АДРЕСА_2 Дністер у с. Яськи, Біляївського району Одеської області, на рибалку. Вони розпивали пиво. Близько 17:00 години, ОСОБА_1 поговорив по телефону з ОСОБА_5 , сів до човну та попрямував на середину річки, як потім він дізнався, що необхідно було передати раки невідомим особам, як попросив його ОСОБА_5 . Потім ОСОБА_1 повернувся до розташування маєтку з ОСОБА_5 та ще одним прикордонником. Вони наставляючи на нього автомати змусили його сісти за кермо автомобіля та поїхати до начальника прикордонної служби. Він потім підійшов на місце, де приїхали ОСОБА_1 та прикордонники та побачив, як прикордонники повалили ОСОБА_1 на підлогу та вдягли на нього кайданки. Запевняв, що ОСОБА_1 не збирався нікуди їхати на своєму автомобілі, його змусили прикордонники поїхати.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є патрульним прикордонної служби Білгород-Дністровського загону та 17.02.2020 року близько 17 години під час виконання ним разом з ст. прапорщиком ОСОБА_5 завдання з охорони державного кордону вони виявили гр. ОСОБА_1 , який під час обмеження для плавання маломірних суден незаконно перетнув кордон по напрямку с. Оланешти ОСОБА_7 .) - с. Яськи (Україна) біля прикордонного знаку № 0587 на відстані 20 м. від державного кордону України по р. Дністер на плавзасобі марки «Каюк». Коли ОСОБА_1 зійшов на берег, вони пояснили ОСОБА_1 , що йому необхідно проїхати з ними на їх транспортному засобі до місця їх тривалого несення служби «Яськівський міст» у с. Яськи, Біляївського району Одеської області для складення протоколу відносно нього за незаконний перетин кордону України та незаконне добування водних біоресурсів. На що ОСОБА_1 погодився, але сказав, що поїде тільки на своєму транспортному засобі і сів за кермо свого автомобіля, вони також сіли у його авто та поїхали разом з ним. Після прибуття на місце, ОСОБА_1 залишився із ст. прапорщиком ОСОБА_5 біля мосту, а він пішов відпочивати до кубрику.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 17.02.2020 року близько 17 години йому зателефонував його начальник та повідомив про те, що біля прикордонного знаку № 0587 у напрямку с. Оланешти (Р.М.) - с. Яськи (Україна) невідомий громадянин на плавзасобі перетнув державний кордон та дав розпорядження доставити вказаного громадянина до місця тривалого несення службиприкордонної служби «Яськівський міст» у с. Яськи, Біляївського району Одеської області для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. У зв'язку з цим, він разом з патрульним прикордонної служби ОСОБА_6 затримали гр. ОСОБА_1 та сказали останньому, що йому необхідно проїхати з ними на їх транспортному засобі до мосту. На що ОСОБА_1 відповів, що поїде на своєму автомобілі на вказане місце та сів за кермо автомобіля. Він разом з ОСОБА_6 сіли у автомобіль ОСОБА_1 та направилися до свого місця несення служби. Коли вони прибули на місце, там вже знаходився начальник прикордонної служби, який пояснив гр. ОСОБА_1 ще раз, що той затриманий за вчинення адміністративних правопорушень. Після чого ОСОБА_1 почав йти по мосту та віддалятися від них, на вимоги зупинитися не реагував, чим вчинив злісну непокору вимозі військовослужбовця ДПС України. Вони неодноразово вимагали, що він зупинився, але останній не реагував на їх вказівки, через що їм довелося застосувати до нього заходи впливу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, дослідивши матеріали справи та оглянувши долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи, приходжу до наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 030280 зазначено, що ОСОБА_1 незаконно перетнув Державний кордон України по напрямку с. Оланешти ОСОБА_8 .М.) - с. Яськи (Україна) біля прикордонного знаку № 0587 на відстані 20 м. від державного кордону по р. Дністер на плавзасобі марки «Каюк» під час обмеження для плавання маломірних суден в поза навігаційний період.
ОСОБА_1 заперечив вказаний факт та зазначив, що він знаходився на своєму човні виключно на території України та кордон не перетинав.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ст. 251 КУпАП зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як доказ до протоколу долучений рапорт старшого інспектора прикордонної служби групи відділу дільничних інспекторів прикордонної служби «Яськи» в якому, останній доповів в.о. начальника відділення про те, що ОСОБА_1 на плавзасобі марки «Каюк» перетнув державний кордон України та підплив до берега р. Дністер у Республіці Молдова, але суд критично ставиться до вказаного рапорту, адже інспектор є заінтересованою особою у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Також на підтвердження обставин, викладених у протоколі та рапорті, до протоколу долучено відеозапис, з якого не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 перебуваючи на плавзасобі на річці Дністер перетнув Державний кордон.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а суд не вправі збирати докази самостійно, а тому вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 030279 вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПС України при виконанні ним службових обов'язків з охорони державного кордону.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні викладені у протоколі обставини не підтвердив та пояснив, що він не чинив непокору працівникам ДПС України.
ОСОБА_1 на власному плавзасобі типу «Каюк» поза встановленим пунктом базування та без приписки до причалу в закритий навігаційний період здійснив вихід на плавзасобі на р. Дністер. На неодноразову вимогу законних представників ДПС України зупинитися не зупинявся, а продовжував рух в с. Яськи, чим вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПС України. Вказана обставина підтверджується оглянутим у судовому засіданні відеозаписом.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 185-10 КупАП - злісна непокора законному розпорядженню військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
Крім цього, 17.02.2020 року о 18 годині гр. ОСОБА_1 від річки Дністер до місця тривалого несення служби «Яськівський міст» у с. Яськи, Біляївського району Одеської області керував автомобілем марки «ВАЗ 210700-20» з державним номерним знаком з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні факт керування своїм автомобілем у стані алкогольного сп'яніння не заперечував, але посилався на те, що працівники прикордонної служби змусили його погрозами сісти за кермо автомобіля.
Оглянутим у судовому засіданні відеозаписом факт примусу працівниками прикордонної служби гр. ОСОБА_1 сісти за кермо автомобіля не підтверджується, а навпаки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 за власної волі, сам сів за кермо автомобіля та наполягав, що він буде їхати тільки за кермом свого автомобіля.
Крім цього, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується поясненнями свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які зазначили, що ОСОБА_1 в їх присутності від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, запропонованому йому працівниками поліції, відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
А тому, враховуючи характер адміністративних правопорушень та особу ОСОБА_1 , вважаю можливим накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави з позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 204-1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження по справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Плавзасіб типу « ОСОБА_11 » повернути власнику ОСОБА_1 .
Громадянина ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 130 КУпАП та, відповідно до ст. 36 КУпАП, піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420.40 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра