Справа № 484/5376/19
Провадження № 2-а/484/30/20
Рішення
іменем України
30.03.2020 року м. Первомайськ
Первомайській міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Максютенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції головного управління Національної поліції у Миколаївській області Депратаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Зиміна Олексія Васильовича, третя особа: Головне управління національної поліції у Миколаївській області
встановив:
у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції головного управління Національної поліції у Миколаївській області Депратаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Зиміна Олексія Васильовича про визнання дій відповідача щодо складання постанови серії ДП 18 № 306648 від 01.10.2019 року про адміністративне правопорушення та визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 306648 від 01.10.2019 року, закриття провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01 жовтня 2019 року інспектором Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції головного управління Національної поліції у Миколаївській області Депратаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Зиміним О.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП 18 № 306648, згідно якої на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач вважає дану постанову незаконною, так як він здійснював випередження, а не обгін, адже не виїзджав на зустрічну смугу, а тому правила, встановлені п.14.6 ПДР України не можуть застосовуватись у цьому випадку, а тому притягнення його до відповідальності є безпідставним.
Постанову також вважає на законною у зв'язку із допущенням процесуальних порушень під час розгляду адміністративної справи. Позивач вважає, що поліцейським у порушення вимог чинного законодавства розглянув справу формально, не виявив бажання слухати та прийняти до уваги його пояснення, упереджено та не об'єктивно поставився до зясування обставин справи, незаконно визнав його винним та піддів адміністративному стягненню. Позивач вважає, що він, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, був позбавлений можливості ознайомитись з доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки уповноваженою особою такі докази йому надані не були, а розгляд справи здійснювався без будь-якої підготовки до розгляду справи, що є порушенням ст.ст. 278, 279 КУпАП.
На підставі викладеного, позивач просив визнати протиправними дії відповідача по складанню оскаржуваної постанови, а саму постанову визнати протиправною та скасувати.
Ухвалою суду 24.02.2020 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено строк звернення з адміністративним позовом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, заперечень щодо позову не надходило.
Представник третьої особи надав до суду пояснення до позову, де просить відмовити в задоволенні позову, зазначає, що оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Позивачу були роз'ясненні його права, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення позивачем не надано.
Відповідно до ст.229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 01жовтня 2019 року інспектором Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції головного управління Національної поліції у Миколаївській області Депратаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Зиміним Олексієм Васильовичем було складено постанову серії ДП 18 № 306648, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, а саме: порушення правил обгону.
У постанові зазначено, що 01.10.2019 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «МАN TGX 18/400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Ульянівка-Миколаїв здійснив обгін іншого транспортного засобу у кінці підйому, чим порушив п.п. 14.6 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення 425 грн.
Зазначена постанова, відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України, перевіряється чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно статті 7 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідност. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідност. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації безпосередньо встановленого відповідачем порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Суд також вважає, що складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимогКУпАП, а також доказів на підтвердження вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.
Об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачемПравил дорожнього руху відповідачем зібрано не було.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2ст.122 КУпАП є не доведеним.
Відповідно до ч. 3ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18№ 306648 від 01.10.2019 року слід скасувати та закрити провадження у справі.
На підставі вищенаведеного,керуючись ст.ст. 2,5,9,77,139,242,244,245,246,286 КАС України, суд
ухвалив
адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 306648 від 01.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу7Перехідних положень КАС України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: