Справа № 472/122/20
"24" березня 2020 р. смт.Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Кучерявенко С.С.,
за участю секретаря - Чорної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Веселинівського РС УДМС України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Веселинівського РС УДМС України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
В заяві зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, зокрема в селі Колосівка Веселинівського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про його народження НОМЕР_1 від 16.02.1980 року, виданого Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області.
Із досягненням 16-річного віку не отримав паспорт в зв'язку зі станом здоров'я.
З листопада 2008 року по квітень 2018 року згідно постанови Веселинівського районного суду від 22.10.2008 року до нього були застосовані примусові заходи медичного зхарактеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом. Згодом застосування примусових заходів медичного характеру було змінено на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання до 23.10.2018 року .
На підставі довідки МСЕК серії 12ААА № 555046 від 19.10.2018 року йому встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства терміном по жовтень 2019 року.
На протязі всього часу заявник паспорта не отримував, на встановлення своєї особи пред'являв свідоцтво про народження.
У зв'язку з відсутністю паспорта не має змоги оформити інвалідність та позбавлений реалізації своїх прав.
При зверненні до Веселинівського РС УДМС України в Миколаївській області з метою отримання паспорту громадянина України, отримав відмову в зв'язку з недоведеністю постійного проживання на території України станом на 24.08. 1991 року.
Встановлення факту його реєстрації та проживання на території України станом на 24.08.1991 року має юридичне значення, оскільки з ним пов'язано виникнення у нього права на громадянство України.
Просить встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_2 не з'явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі заявника та у її відсутність. Заявлені вимоги підтримала.
Представник заінтересованої особи за довіреністю Долганюк Ю. до суду не з'явилася, надала заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника УДМС України в Миколаївській області з урахуванням наданих письмових пояснень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що вимоги заявника обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України в селі Колосівка Веселинівського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про його народження НОМЕР_1 від 16.02.1980 року, виданого Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області.
З листопада 2008 року по квітень 2018 року згідно постанови Веселинівського районного суду від 22.10.2008 року, у зв'язку із вчиненням особливо тяжкого злочину до нього були застосовані примусові заходи медичного зхарактеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом. Згодом застосування примусових заходів медичного характеру було змінено на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання до 23.10.2018 року .
На підставі довідки МСЕК серії 12ААА № 555046 від 19.10.2018 року йому встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства терміном по жовтень 2019 року.
На протязі свого життя заявник паспорта не отримував.
У зв'язку з відсутністю паспорта не має змоги оформити інвалідність та позбавлений реалізації свої прав.
При зверненні до Веселинівського РС УДМС України в Миколаївській області з метою отримання паспорту громадянина України, заявник отримав відмову в зв'язку з недоведеністю постійного проживання на території України станом на 24.08. 1991 року.
Судом встановлено, що до 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року заявник постійно проживав на території України, оскільки в силу свого психічного стану перебував під фактичною опікою рідних, що підверджується даними з погосподарського обліку за 1983, 1984, 1985 роки по с. Колосівка Кудрявцівської сільської ради народних депутатів, а саме, що сім'я заявника проживали на території села, батьки працювали в колгоспі, сестри і брати навчались. Згідно цих же даних за 1985 рік ОСОБА_1 проживав із своєю сім'єю на території України в с. Колосівка Веселинівського району Миколаївської області.
З довідки Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 132 від 14.03.2008 року вбачається, що місцем реєстрації заявника є село Колосівка Веселинівського району. Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , матері заявника, місцем її смерті записано - село Колосівка Веселинівського району Миколаївської області, що вказує про те, що рідні заявника, які ним опікувались, мешкали разом з ним у одному селі.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що дійсно заявник постійно проживав разом з батьками в с. Колосівка Веселинівського району з дитинства.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Згідно із п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 року №215, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Пунктом 8 цього Порядку визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: 1) заяву про встановлення належності до громадянства України; 2) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); 3) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
У пункті 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до п.2 ч. 5ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст. 273 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що у порядку ч.2 ст.256 ЦПК суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення. Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорту громадянина України, враховуючі наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України впродовж життя та зокрема станом на 24.08.1991 року, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державна міграційна служба України в особі Веселинівського районного сектору державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України- задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Колосівка Веселинівського району Миколаївської області, на території України з моменту народження та в тому числі на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року і на момент набрання чинності Закону України "Про громадянство України" - 13 листопада 1991 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Кучерявенко С.С.