Справа № 466/1164/16-к
30 березня 2020 року , слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 12015140090003484 ,-
10.03.2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , від 04.09.2017 р., про закриття кримінального провадження № 12015140090003484. Свої вимоги мотивує тим, що на підставі його заяви 13.10.15 р. були внесені відомості до ЄРДР за фактом заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою, які належали заявнику, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Зокрема ОСОБА_3 у заяві про вчинення щодо нього злочину зазначав, що у серпні 2015 р. ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 14 , що на вул. Масарика у м. Львові, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого на суму 12 000 дол. США. В подальшому, в ході проведення досудового розслідування було також встановлено , що ОСОБА_5 у період з червня до липня 2015 р. шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 на суму 2700 дол. США. Крім того, на протязі 2014-2015 рр. ОСОБА_5 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 на суму 39 000 дол. США. Крім того було встановлено, що ОСОБА_5 14.09.2015 р. , приблизно о 14 год. , перебуваючи по вул.. Шевченка, 136Б, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 на суму 3100 дол. США. Крім того, в період часу з червня по серпень 2015 р. ОСОБА_5 шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 на суму 21 000 дол. США. Крім того, було встановлено, що ОСОБА_5 , в період з 08.09.2015 р. по 09.09.2015 р. , у м. Львові, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 на суму 2700 дол. США. В ході проведення досудового розслідування, спершу ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 190 КК України. В подальшому , в зв'язку із повторністю злочину, було повідомлено про підозру , відповідно, за ч. 2 ст. 190 КК України, а в зв'язку з тим, що було виявлено заволодіння чужим майном у великих та особливо великих розмірах, відповідно за ч.3 та остаточно - ч. 4 ст. 190 КК України. 04.09.2017 р. слідчим Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області була винесена постанова про закриття даного кримінального провадження в зв'язку з тим, що в діянні ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення. Копію вказаної постанови було вручено скаржнику лише 28.02.2020 року. ОСОБА_3 не згідний із оскаржуваним рішенням слідчого. Так, протягом п'яти років слідчим не було проведено належних заходів у даному провадженні, з метою повного , всебічного та неупередженого розслідування . Зокрема, з невідомих причин у відомості ЄРДР та у тексті оскаржуваної постанови слідчим було змінено місце, час та розмір спричиненої злочином шкоди та зазначено, що 12.10.15 р. , близько 16 год., на вул. Січових Стрільців, у м. Львові, невідома особа , шляхом зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 1500 грн. Між тим, злочин ОСОБА_5 щодо скаржника було скоєно в серпні 2015 р. на вул. Масарика , 14 у м. Львові та сума спричиненої шкоди становила 12 000 дол. США. Потерпілому не зрозуміло, на підставі яких здобутих доказів орган досудового розслідування прийшов до переконання про необхідність закриття кримінального провадження № 12015140090003484, оскільки у тексті постанови відсутні будь-які посилання на докази, здобуті в ході проведення досудового розслідування.
Враховуючи викладене, просив задовольнити скаргу.
В судовому засіданні скаржник підтримавши свої вимоги зазначив, що був впевнений, що і далі триває слідство та встановлюються обставини вчинення щодо нього злочину. Між тим, отримав у лютому 2020 року постанову, з якої вбачається, що кримінальне провадження давно закрите, а орган досудового розслідування не вжив жодних заходів до встановлення істини. Найбільше скаржника обурило те, що слідчим без жодних на те причин, змінено час, місце скоєння злочину та суму спричиненої потерпілому шкоди : з 12 000 дол. США до 1500 грн.
Прокурор не з'явився в судове засідання. Відповідно до вимог ст. 304 КПК України розгляд скарги проводився у його відсутності.
На неодноразові вимоги слідчого судді , не були надані і матеріали кримінального провадження № 12015140090003484 та не з'явився на розгляд скарги представник Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області.
Враховуючи стислі строки розгляду скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що таку слід розглядати на підставі доказів, наданих скаржником.
Дослідивши долучені до скарги документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
13.10.15 р. до ЄРДР було внесено відомості по заяві ОСОБА_3 , про вчинення щодо нього ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України . Зокрема, ОСОБА_3 зазначав, що у серпні 2015 р. ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 14 , що на вул. Масарика у м. Львові, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого на суму 12 000 дол. США. Вказане відображене у копії повідомлення про підозру ОСОБА_5 , де зафіксовано і дані щодо інших епізодів , у яких підозрюється вказана особа із зазначенням кваліфікації його дій за ч.ч. 1,2,3 та 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12015140090003484.
Із тексту оскаржуваної постанови та витягу з ЄРДР ( дані за 28.02.20р. ) вбачається, що відомості були внесені по заяві ОСОБА_3 з приводу того, що 12.10.15 р. , близько 16 год., на вул. Січових Стрільців, у м. Львові, невідома особа , шляхом зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 1500 грн. Кримінальне провадження закрито 04.09.17 р. , оскільки в ході розслідування встановлено, що у діянні присутні цивільно-правові відносини.
У ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 22 КПК України врегульовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначаються у ст. 91 КПК України. У ст. 284 КПК України визначені підстави та порядок закриття кримінального провадження, а також оскарження такого рішення.
Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Зміст процесуального рішення слідчого у формі постанови в кожному випадку повинен відповідати вимогам ст. 110 КПК України.
Разом з тим, слідчий не в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, не надав їм належну правову оцінку в сукупності з усіма зібраними доказами, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про відсутність в діях складу кримінальних правопорушень.
Слідчим лише було зазначено про те, що в ході проведення досудового розслідування слідством не отримано беззаперечних та прямих доказів вчинення кримінального правопорушення. При цьому не зрозуміло, з якого джерела вказано про досліджувані органом досудового розслідування час, місце та обставини подій.
У тексті оскаржуваної відсутній будь-який аналіз отриманих в ході досудового розслідування доказів, у зв'язку з чим не зрозуміло на підставі яких фактичних даних слідчий дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Враховуючи це, слідчий суддя, здійснюючи передбачену КПК України процедуру судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування вважає, що з урахуванням викладених вище обставин, постанова слідчого про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, які мав би дослідити слідчий при проведенні перевірки.
Зважаючи, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 отримав лише 28.02.2020 р., що стверджується копією поштового повідомлення, строк звернення до суду ним не пропущено.
Керуючись ст.ст. 303 -307 КПК України , слідчий суддя,-
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Шевченківського відділу ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 04.09.2017 р. про закриття кримінального провадження № 12015140090003484.
Слідчий суддя ОСОБА_1