Справа №485/388/20
Провадження № 1-кс/485/86/20
про арешт майна
30 березня 2020 року м.Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області клопотання заступника начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,
про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020150310000154 від 26 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
30 березня 2020 року слідчий СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області звернувся до суду з вказаним клопотанням.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч.4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
26 березня 2019 року до чергової частини Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невстановлену особу, яка в період часу з початку грудня 2019 року по 26 березня 2020 року з належного йому домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , скоїла крадіжку належного йому майна.
Відомості про даний факт внесено до ЄРДР 26 березня 2020 року за № 12020150310000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що має житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому наразі ніхто не мешкає. Вказане домоволодіння складається з двоповерхового житлового будинку, гаражу та інших господарчих споруд, вхідні двері яких він зачиняє на замки. 26 березня 2020 року близько 14:00 в будинку та гаражу виявив відсутність двох коробок з гільзами для мисливської гладкоствольної зброї, сумки чорного кольору, двох пластикових ємкостей чорного кольору для дрібного інструменту, двох бухт чорного кольору на яких малися світлодіодні стрічки загальною довжиною 10 метрів, паяльник електричний для пайки пластикових труб та ножиці для різки металу.
28 березня 2020 року від гр-ка ОСОБА_6 надійшла заява, згідно з якою вона добровільно видала для огляду та подальшого вилучення майно, яке у 2019 році до їхнього домоволодіння приніс її чоловік ОСОБА_7 , а саме: пластикову ємкість чорного кольору розмірами 30х20 см для дрібного інструменту; пластикову ємкість чорного кольору розмірами 20х14 см, для дрібного інструменту; ножиці для різки металу «POLAX»; дві бухти чорного кольору, на яких маються світлодіодні стрічки загальною довжиною 9,5 м; паяльник електричний для пайки пластикових труб «WAVIN EKOPLASTIK» потужністю 600 W; сумку чорного кольору розмірами 15х40 см, які 28 березня 2020 року в період часу з 08:30 до 09:20 протоколом огляду предмету були оглянуті та вилучені, з поміщенням до поліетиленового пакету та прикріпленням пояснювальної записки.
Правовою підставою для арешту майна слідчий називає те, що воно є тимчасово вилученим майном, а також має значення в кримінальному провадженні, як речовий доказ, оскільки є предметами кримінального правопорушення, а також необхідне для проведення слідчих дій, в тому числі і для проведення судово-товарознавчої експертизи.
У відповідності до ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.2 ст.167 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об"єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою заступника начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 від 28 березня 2020 року пластикову ємкість чорного кольору розмірами 30х20 см для дрібного інструменту; пластикову ємкість чорного кольору розмірами 20х14 см, для дрібного інструменту; ножиці для різки металу «POLAX»; дві бухти чорного кольору, на яких маються світлодіодні стрічки загальною довжиною 9,5 м; паяльник електричний для пайки пластикових труб «WAVIN EKOPLASTIK» потужністю 600 W; сумку чорного кольору розмірами 15х40 см, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020150310000154.
Матеріали клопотання містять достатньо даних, що майно, вилучене протоколом огляду 28 березня 2020 року у гр-ки ОСОБА_6 , відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України та п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку, що є підстави для арешту зазначеного майна, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) майна, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з частиною 4 статті 173 КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи, що арешт майна слідчий обґрунтовує необхідністю проведення судово-товарознавчої експертизи, з метою дотримання розумних строків обмеження прав власника майна, який є потерпілим від кримінального провадження, арешт майна у спосіб заявлений слідчим слід залишити до проведення судово-товарознавчої експертизи, з подальшою передачею вищевказаного майна ОСОБА_5 на відповідальне зберігання під заборону розпорядження ним, попередивши про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України.
Враховуючи вищезазначене, клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання заступника начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене в ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протоколом огляду від 28 березня 2020 року, а саме: на пластикову ємкість чорного кольору, розмірами 30х20 см, для дрібного інструменту; пластикову ємкість чорного кольору, розмірами 20х14 см, для дрібного інструменту; ножиці для різки металу «POLAX»; дві бухти чорного кольору, на яких маються світлодіодні стрічки загальною довжиною 9,5 м; паяльник електричний для пайки пластикових труб «WAVIN EKOPLASTIK» потужністю 600 W; сумку чорного кольору розмірами 15х40 см, що належать потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12020150310000154 від 26 березня 2020 року, для забезпечення подальшого зберігання у камері зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області в якості речового доказу, до проведення судово-товарозначної експертизи, після чого майно передати на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 під заборону розпорядження ним, попередивши про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню заступником начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , з обов"язковим повідомленням слідчого судді про вжиті заходи у порядку ч.3 ст.169 КПК України.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня направити ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , слідчому та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутній під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1