25 червня 2009 року
№ 2-а-6455/09/1070
15:29
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панової Г.В.,
при секретарі судового засідання: Бондаренко О.В.,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - Миронюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської
області про визнання недійсним рішення № 0000062370 від 30.01.2009, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 -фізична особа - підприємець (далі - позивач) з позовом до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання дій посадових осіб податкового органу неправомірними та визнання недійсним рішення № 0000062370 від 30.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є платником єдиного податку, а тому на підставі Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ Президента України від 03.07.1998 № 727/98) та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336) має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні господарської діяльності у сфері торгівлі. З огляду на вказане, на думку позивача, ним не порушено вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР), таким чином, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає визнанню недійсним.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
У запереченнях від 16.06.2009 № 617/9/10-033 на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а прийняте ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позовну заяву, та просив позов залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з наявних в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію серія В00 № 647136 та копії свідоцтва серія Е № 443369 про сплату єдиного податку, ОСОБА_3 зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області як фізична особа-підприємець та з 2009 року є платником єдиного податку.
22.01.2009 податковим органом була проведена перевірка в складі-магазині позивача відносно дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В ході перевірки встановлено, що при продажу однієї пляшки пива «Чернігівське світле» за ціною 4, 80 грн. розрахункову операцію проведено без застосування РРО, КОРО, РК та без видачі відповідного розрахункового документа, що є порушенням вимог пункту 1, 2, 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Перевіряючим не надано КОРО та РК.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 22.01.2009 (далі - Акт перевірки) на підставі якого прийнято рішення № 0000062370 від 30.01.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн.
Відповідно до вимог пункту 6 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахункових операцій із споживачами.
Згідно з пунктами 1, 2, 5 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Відповідно до статті 1 цього Закону встановлення норм щодо застосування або не застосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Отже, згідно з вимогами Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР не використання реєстраторів розрахункових операцій не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від застосування книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Пунктом 6 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Відповідно до статті 10 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. До цього переліку, зокрема відноситься роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Таким чином, виходячи із системного аналізу чинного законодавства, знаходження відповідача на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності дозволяє проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з використання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій, якщо вони реалізують підакцизний товар - пиво у пляшках та бляшанках.
Відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР за порушення вимог зазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні (фінансові) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених зазначеним законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку що податковим органом правомірно встановлено порушення позивачем положень Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме, не використання книги обліку розрахункових операцій і розрахункової книжки, та обґрунтовано прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн. (17 х 20).
При цьому твердження позивача про те, що він як платник єдиного податку не підпадає під дію Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР не приймаються судом до уваги, оскільки є безпідставними та спростовуються нормами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідач не надав суду доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним рішення № 0000062370 від 30.01.2009, - відмовити.