ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
04 березня 2010 року < Час проголошення > № 2а-10072/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Венгер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Алертс Груп"
простягнення суми 265000,00 грн., отриманої за нікчемним правочином
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі -Позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" (далі -Відповідач) про стягнення в дохід Держави суми 265000,00 грн., отриманої за нікчемним правочином.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході перевірки Відповідача з питань правових відносин з ПП "Алертс Груп" за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2008 р. було встановлено, що між ними укладено договір підряду від 15.01.2007 р. №223. На думку Позивача, цей договір не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та є таким, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як зазначив представник Позивача, укладаючи договір, Відповідач не мав наміру створення взаємних прав та обов'язків, водночас метою було ухилення від сплати податків. Тому, за висновком Позивача, необхідно стягнути з Відповідача в дохід Держави все одержане ним за даною угодою.
Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що умови договору підряду від 15.01.2007 р. №223 були виконані в повному обсязі, підтвердженням чого є первинні документи, які містяться в матеріалах справи.
Представник третьої особи до суду не прибув, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Відповідач (ідентифікаційний код - 32046706) зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 31.05.2002 р., перереєстрований в Голосіївській районній державній адміністрації м. Києва з 08.04.2005 р., перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва. ПП "Алертс Груп" (ідентифікаційний код -33595727) зареєстроване Деснянською районною державною адміністрацією м. Києва 22.07.2005 р., знято з податкового обліку 21.02.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем була проведена документальна невиїзна перевірка Відповідача з питань правових відносин з ПП "Алертс Груп" за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2008 р., за результатами якої складено акт від 28.05.2009 р. №309,1-23-08-32046706.
Перевіркою, зокрема, встановлено, що між Відповідачем та ПП "Алертс Груп" було укладено договір підряду від 15.01.2007 р. №223. Договір від імені ПП "Алертс Груп" та первинні документи підписані Стрілою В.О.
В акті перевірки зазначено, що листом від 18.05.2009 р. №70107/08-12 старшим слідчим з ОВС СУ ПМ ДПА України Косик В.М. Позивачу було надано копію протоколу допиту Стріли В.О. від 19.03.2009 р. Відповідно до пояснень Стріли В.О., він як директор ПП "Алертс Груп" підписував первинні документи, а саме договори, акти виконаних робіт, податкові накладні щодо взаємовідносин з ТОВ "Міком-Хаус". Водночас у поясненнях йдеться, що жодних робіт, вказаних в актах виконаних робіт, для ТОВ "Міком-Хаус" фактично не виконувалось, все робилося для того, щоб документально підтвердити перераховані на рахунок ПП "Алертс Груп" грошові кошти від ТОВ "Міком-Хаус". Фактично на ПП "Алертс Груп" рахувався лише Стріла В.О., всі субпідрядники були вигадані для того, щоб сформувати податковий кредит для ПП "Алертс Груп". На які фірми перераховувалися у подальшому грошові кошти, Стріла В.О. пояснити не зміг.
Позивачем надано копію договору підряду від 15.01.2007 р. №223, за яким Відповідач доручає, а ПП "Алертс Груп" приймає на себе зобов'язання: власними силами та засобами виконати роботи з влаштування шумоізоляції перекриттів на об'єкті "Реконструкція науково-дослідного центру інформаційних технологій під офісний центр на вул. Дегтярівській, 27 в Шевченківському районі м. Києва; здати, в обумовлені строки, Замовнику виконані роботи. У пункті 3.3 договору-підряду також зазначено, що датою закінчення робіт є день підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. У матеріалах справи містяться акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2007 року.
Представник Відповідача зазначив, що роботи за договором-підряду виконані в повному обсязі.
Інших правочинів, укладених Відповідачем, і які, на думку Позивача є нікчемними, матеріали справи не містять.
Водночас представник Відповідача надав суду постанову від 07.09.2009 р. слідчого в ЛВС відділення розслідування кримінальних справ в Кіровоградській області про закриття кримінальної справи, порушеної 12.05.2009 р. відносно Абрамовича Ігоря Володимировича 03.06.1967 р.н. (директор ТОВ "Міком-Хаус) за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України в частині ухилення від сплати податку на прибуток в сумі 996532 грн. Як вбачається з постанови слідчого, предметом розгляду, зокрема, був договір підряду від 15.01.2007 р. №223.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
За змістом частини першої статті 208 Господарського кодексу України (далі -ГК України), якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею має бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Представник Позивача пояснив, що договір підряду від 15.01.2007 р. №223 (далі -договір підряду) є нікчемним, позаяк порушує публічний порядок, був укладений без наміру створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, а також заниження об'єкту оподаткування, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Договір підряду за своєю правовою природою є цивільно-правовим договором. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина друга). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя).
Згідно зі статтею 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста).
Як вже зазначалось, Позивач вважає договір підряду таким, що порушує публічний порядок, нікчемним. Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (частина перша). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга).
Таким чином, правочин може вважатись нікчемним з підстав порушення публічного порядку в разі наявності обставин, які містяться у наведеній нормі ЦК України. Однак суд вважає, що Позивачем не доведено, що договір підряду був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що посадова особа Відповідача, яка мала право на вчинення правочину чи інших дій, що мали значення для укладання, виконання договору, визнана винною у вчиненні злочину, щодо неї винесено рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, що могло б свідчити про мету (намір) Відповідача. Також відсутні в матеріалах справи докази визнання винним у вчиненні злочину директора Приватного підприємства "Алертс Груп". Щодо свідчень, наданих Стрілою В.О., то суд вважає, що в силу зазначених положень ЦК України це не є достатньою підставою вважати договір нікчемним.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною першою статті 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (частина перша). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (частина друга). Позивачем не надано доказів визнання договору підряду недійсним у судовому порядку.
Окрім того суд бере до уваги те, що в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт із зазначенням виду, обсягу, ціни відповідних робіт. Свідчення директора третьої особи про невиконання робіт за договором-підряду в цьому випадку є неналежними доказами, позаяк не спростовують факту сплати коштів Відповідачем на рахунки ПП "Алертс-Груп", суперечать письмовим доказам, які є в матеріалах справи щодо фактичного виконання договору підряду. Як вже зазначалось, рішень судів, які б встановлювали факт невиконання робіт за договором підряду, ухилення від сплати податків у результаті виконання цього договору в матеріалах справи відсутні. Інших доказів, які б спростовували фактичне виконання робіт за договором-підряду Позивачем не надано.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем своїх вимог, тому твердження Позивача про нікчемність договору підряду від 15.01.2007 р. №223 є безпідставним. Відтак вимога про застосування санкцій, передбачених статтею 208 ГК України, задоволенню не підлягає.
За змістом статті 208 ГК України санкції щодо застосування наслідків недійсного правочинну застосовуються судом. Водночас, встановлені вказаною статтею санкції, підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій, дане у статті 238 ГК України. Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відтак суд вважає безпідставними доводи Позивача про необхідність застосування до цих правовідносит статті 258 ЦК України, за якою позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину (частина четверта).
Як вбачається з матеріалів справи, договір підряду був підписний Відповідачем 15.01.2007 р., акти приймання виконаних підрядних робіт - у квітні, червні 2007 року, в той час як Позивач звернувся до суду 18.08.2009 р. Таким чином, на момент звернення до суду закінчились строки застосування адміністративно-господарських санкцій.
Проте заяви про застосування строків звернення з позовом до адміністративного суду не надходило.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог Позивача та наявності підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 69-71, 94, 60-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Донець
Постанова виготовлена в повному обсязі 12.03.2010 р.