Справа № 2а -734/2010
19 березня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в АР Крим про стягнення недоотриманої щомісячної надбавки дітям війни, -
встановив:
Позивач у листопаді 2009 року звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними, поновити строк на звернення до суду; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності із ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; стягнути з відповідача недоотриману надбавку за період з 01 січня 2006 року по 31 серпня 2009 року у сумі 4553 грн.; судові витрати покласти на відповідача. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 10.02.2010 року замінено первісного відповідача на належного, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим.
Позивач просив справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного Фонду України в АР Крим им у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на позовну заяву, в яких також просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії дітей війни, як це визначено у ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.17 ст.77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005р. № 3235-IV зупинена на 2006 рік дія ст.6 вказаного Закону.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймав.
Таким чином у 2006 році державну соціальну підтримку дітей війни, що передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2007 році - частиною 3 статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Частиною третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп., 415 грн. 11 коп.
Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною четвертою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року (з часу ухвалення вищевказаного рішення Конституційним Судом України) й на теперішній час діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ",
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 гр., з 1 жовтня - 498 грн.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 06.11.2009 року №1715-IV з 01 листопада 2009 року установлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі 573 гривні.
Таким чином, вимоги позивача про нарахування та виплату йому підвищення до пенсії відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також з 01.01.2009 року по теперішній час засновані на законі.
Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Частина 2 ст.99 КАС України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся до суду за захистом свого права тільки 13.11.2009 року, тобто пропустив річний строк звернення до суду, доказів поважності причин пропуску не надав.
За таких обставин позовні вимоги за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 12.11.2008 року задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Таким чином, розмір щомісячного підвищення до пенсії позивачу у відповідності з діючою у період з 13.11.2008 року до 31.08.2009 року (включно), редакцією статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як зазначено судом вище, повинен був складати: 30 відсотків мінімуму пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачу було перераховано, з 01.01.08р. до 31.03.08р. - 47 грн. х 3 міс. = 141,00 грн., з 01.04.08р. до 30.06.08р. - 48,10 грн. х 3 міс.=144,30 грн., з 01.07.2008р. до 30.09.2008р. - 48,20 грн. х 3 міс.=144,60 грн., з 01.10.2008р. до 31.12.2008 р., - 49,80 грн. х 3 міс. = 149,40 грн., з 01.01.2009 р. до 31.08.2009 р. - 49,80 грн. х 8 міс. = 398,40 грн.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь певної суми, суд виходить з того, що єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, являється територіальне управління Пенсійного фонду України. З огляду на те, що суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму, та виконуючи викладені вище повноваження, порушені права позивачки у сфері публічно-правових відносин, підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим щодо виплати у заниженому розмірі позивачеві у період з 13.11.2008 року до 31.08.2009 року ( з урахуванням застосування судом наслідків пропуску строку на звернення до суду та меж заявлених позовних вимог) підвищення до пенсії, як дитині війни, та покладення зобов'язання нарахувати та виплати позивачу недоплачене за цей час щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
З урахуванням висновку, до яких суд дійшов у мотивувальній частині постанови, суд вважає необхідне позивачеві у задоволенні решти позовних вимог відмовити за пропущенням строку звернення до суду з адміністративним позовом та необґрунтованістю.
У відповідності з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-р/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.ст.11, 94, 99, 100, 160-163, 167 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в АР Крим щодо виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у заниженому розмірі з 13.11.2008 року до 31.08.2009 року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України в АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , за період з 13.11.2008 року до 31.08.2009 року (включно) у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 (однієї) гривні 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанова була проголошена у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя