Справа № 2а-3676/09/2570
29 січня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
представника позивача Ситника В.О.,
представника відповідача Чуб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 року № 0001002301/0 нечинним,
26 січня 2009 року Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі - ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів») звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Ніжинська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 р. № 0001002301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати 91200,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток. Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України № 2181) та акта № 775/23-00952634 від 29.05.2008 р. виїзної документальної перевірки. Водночас, жодна з вказаних у підпункті 17.1.6 пункту 17.1. статті 17 Закону України № 2181 підстав для нарахування штрафних санкцій в акті № 775/23-00952634 від 29.05.2008 виїзної документальної перевірки не відображена. За змістом підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181 виникнення права та обов'язку контролюючого органу здійснювати нарахування штрафних санкцій обумовлюються підставами, виявленими виключно в результаті перевірок платників податків. Таким чином, відсутність в акті перевірки № 775/23-00952634 від 29.05.2008р. вказівки на факт засудження посадової особи позивача за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або вказівки на факт декларування позивачем переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, свідчить про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в ході перевірки встановлено, що порядок застосування штрафних санкцій органами податкової служби регламентовано як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так і Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка затверджена наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.03.2001 р. за №268/5459. Згідно підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 платники податків, посадові особи яких засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення, сплачує штраф у розмірі 50% від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Пункт 6.1.6 вище зазначеної Інструкції однозначно визначає як окремі дві підстави застосування штрафних санкцій за підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181, при цьому чітко акцентує увагу про доказовість наявності кожної підстави окремо та регламентує порядок застосування визначених Законом санкцій, як додаткових, тобто зазначені санкції застосовуються в межах строку давності, при наявності хоча б однієї з підстав шляхом формування додаткового податкового повідомлення-рішення у відповідності з вимогами Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за №567/5758. Згідно вироку Ніжинського міськрайонного суд від 28.08.2008 р. посадові особи позивача Саєнко Г. В та Дворнік Г. О засудженні за ст. 212 ч. 2, 366 ч. 2 Кримінального кодексу України. Зазначений вирок набрав чинності. В кримінальній справі підтверджено факт допущення позивачем заниження об'єкту оподаткування в великих розмірах шляхом його недооцінки, що підтверджено актом перевірки від 29.05.2008 р. Зазначені обставини є прямими підставами для застосування Ніжинською ОДПІ додаткових санкцій за підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» зареєстровано рішенням Ніжинської райдержадміністрації за № 302 від 18.09.2003 р. В Ніжинській ОДПІ перереєстроване як платник податків 10.10.2003 р. за № 435.
02.12.2008 р. Ніжинська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0004361720/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 91200,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 21).
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Актом Ніжинської ОДПІ від 29.05.2008 р. № 775/23-00952634 про результати виїзної документальної перевірки ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р., яким встановлено порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження скоригованого валового доходу, донараховано податок на прибуток в сумі 519600,00 грн., в тому числі по періодах: за 2004 рік в сумі 337200,00 грн. та за 2005 рік в сумі 182400,00 грн. (а.с. 6-20). На підставі даного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2008 р. за № 0000572301/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 273600,00 грн., з яких 18240,00 грн. основного платежу 91200,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2008 р. по справі № 2-а-2216/08, яка набрала законної сили згідно ували Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р., в задоволенні адміністративного позову ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» до Ніжинської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06.06.2008 р. за № 0000572301/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 273600,00 грн., з яких 18240,00 грн. основного платежу 91200,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції відмовлено повністю (а.с. 73).
Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Абзацом четвертим підпунктом 6.6.6 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459, передбачено, що у тому разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, сплачує суми штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
При цьому, відповідачем не порушено порядок вручення спірного податкового повідомлення-рішення платнику згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758.
Згідно вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.08.2008 р., який набрав законної сили 15.09.2008 р., Саєнко Г.В. - головного бухгалтера ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» як службову особу даного підприємства та Дворнік Г.О. - заступника головного бухгалтера ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» визнано винними за статтею 212 частиною 2, статтею 366 частиною 2 Кримінального кодексу України. Судом зазначено, що посадова особа Саєнко Г.В. за попередньою змовою з Дворнік Г.О. умисно протягом періоду з другого по четвертий квартал 2004 року та третього по четвертий квартал 2005 року, шляхом заниження об'єкту оподаткування, ухилялась від сплати податку на прибуток в сумі 519600,00 грн. та вчинили службове підроблення, при цьому Саєнко Г.В. та Дворнік Г.О., достовірно знаючи, що ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» протягом періоду з другого по четвертий квартал 2004 року та третього по четвертий квартал 2005 року безоплатно переробляло та використовувало у власній господарській діяльності зерно пшениці 3-го та 4-го класів загальною кількістю 3167,336 т, яке належало Держкомрезерву України і знаходилось на підприємстві на відповідальному зберіганні згідно договору від 19.03.2004 р., з метою заниження об'єкту оподаткування, в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включили до складу валового доходу декларацій з податку на прибуток підприємства на півріччя, три квартали, річну за 2004 рік та три квартали, річну за 2005 рік вартість використаного у господарській діяльності зерна, в результаті чого занизили валовий дохід, і як наслідок, оподатковуваний прибуток за 2004 рік на суму 1348800,00 грн. та за 2005 рік - на суму 729500,00 грн., а всього на загальну суму 2078347,67 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2004 рік в сумі 337200,00 грн. та за 2005 рік в сумі 182400,00 грн., а всього на загальну суму 519600,00 грн. (а.с. 49-50).
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії Ніжинської ОДПІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 року № 0001002301/0 відповідають вимогам чинного законодавства.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 року № 0001002301/0 нечинним відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Ткаченко
Дата складання та підписання повного тексту постанови -05 лютого 2010 р.