Справа №2-819/9
18 березня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Король О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У січні 2009 року позивач звернувся до районного суду з названим позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26 червня 2006 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання останньому строком на 72 місяці кредиту в розмірі 79400, 00 грн. За умовами даного договору ОСОБА_2 мав регулярно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом. Також в забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір застави транспортного засобу марки КІА, модель CERATO, державний номерний знак АІ 1112 AM.
Станом на січень 2009 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 77670, 49 грн. Оскільки у встановлений строк ОСОБА_2 кредит не погашав, відсотки за користування кредиту не сплачував, тому банк відповідно до умов договору нарахував пеню за порушення строків погашення кредиту в розмірі 42930, 91 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків в розмірі 26853, 76 грн.. У зв'язку із зверненням до суду позивач поніс додаткові витрати: за оплату судового збору - 1700, 00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30, 00 грн.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 1.В. суму заборгованості в розмірі 171554, 54 грн. (з них 77670, 49 грн. - заборгованість по кредиту, 22369, 38 грн. - заборгованість по відсоткам, пеня за порушення строків погашення кредиту - 42930, 91 грн, пеня за порушення строків сплати відсотків - 26853, 76 грн. та судові витрати в розмірі - 1730, 00). Також просив суд звернути стягнення на автомобіль марки КІА, державний номерний знак АІ 1112 AM; за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги банку в розмірі 171555, 54 грн.
У судовому засіданні представник позивача вимоги уточнив та просив суд стягнути з ОСОБА_2 77670, 49 грн. - заборгованість по кредиту, 24542, 83 грн. - заборгованість по відсоткам, пеня за порушення строків погашення кредиту - 48091, 91 грн, пеня за порушення строків сплати відсотків - 31858, 55 грн. та судові витрати в розмірі - 1730, 00. А всього стягнути 183 893, 78 грн. Суду пояснив, що ОСОБА_2 порушив взяте на себе зобов'язання по щомісячній сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, а саме останній раз погашення кредиту здійснювалось 01 лютого 2007 року, а погашення відсотків - 20 березня 2008 року, відповідно до умов договору за прострочення виконання зобов'язання сторона має сплати пеню в розмірі 0, 5% від суми простроченого платежу. Тому банком була нарахована пеня за прострочення сплати договору та процентів за користування кредитом. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір застави автомобіля, на який позивач просив звернути стягнення та задоволити його вимоги за рахунок реалізації заставленого майна.
У судовоме засідання ОСОБА_2 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
При розгляді справи судом встановлено, що 20 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 був укладений договір №014/2546/73/38123. За цим договором ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі в розмірі 79400 грн., яка була перерахована згідно платіжного доручення № 6/73/38123 від 27 червня 2006 року.
26 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу. Цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають з кредитного договору №014/2546/73/38123 від 26 червня 2006 року.
З наданого суду статуту ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» вбачається, що протоколом загальних зборів акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» № 36-36 від 21 квітня 2006 року прийнято рішення про зміну найменування, а саме на ВАТ «ОСОБА_1 Аваль».
21 липня 2008 року ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» був надісланий лист-попередження ОСОБА_2 про невиконання останнім умов кредитного договору та пропозицією достроково сплати банку залишок по кредиту в розмірі 77670, 49 грн., відсотки в розмірі 17047, 04 грн., пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків - 41933, 26 грн. та 19396, 14 грн. відповідно.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
За п. 5.1 кредитного договору ОСОБА_2 мав вчасно сплачувати відсотки, нараховані за користування кредитом і частку кредиту у визначений договором строк.
П.9.1 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0, 5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У п.5.5 та 6.5 кредитного договору вказано, що достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені цим договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.
Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових право позичальника, включаючи забезпечення за цим договором, за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.
З пояснень, наданих представником позивача та наданими суду документів, встановлено, що ОСОБА_2 порушив строки погашення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом. 21 липня 2008 року відповідачу по справі направлено лист-попередження, який ним отримано 05 серпня 2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається та, які підтверджували їх вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження прострочення відповідачем строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Тому позовні вимоги в цій частині підлягає задоволенню.
Перевіривши подані суду розрахунки по кредиту, суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути наявну заборгованість по кредиту в розмірі 77670, 49 грн., нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 24542, 83 грн., пеню за прострочення строків погашення кредиту - 48091, 91 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків -31858, 55 грн.
Разом з тим, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно не підлягають задоволенню.
За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Договір застави майна є додатком до кредитного договору та способом забезпечення виконання зобов'язання.
Крім того, в кредитному договорі у п.6.5 вказано, що стягнення заборгованості за кредитом здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за цим договором.
Оскільки за кредитним договором позичальник отримує грошові кошти та має повернути грошові кошти, а питання про звернення стягнення на майно вирішується при примусовому виконанні рішення суду, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжний документ за №18 та № 19 від 05 січня 2009 року. При поданні позову було сплачено судовий збір та витрати на ІТЗ, що підтверджується відповідними квитанціями у розмірі 1730 грн.. Тому позовні вимоги про відшкодування з ОСОБА_2 понесених судових витрат підлягають задоволенню.
вирішив:
Позов Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серія СК № 666470, виданий Чабанським СВМ ГУ МВС України в Київській області 11 листопада 1997 року, - на корить ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» суму заборгованості по кредиту в розмірі 77670, 49 грн. (сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят грн. сорок дев'ять коп.); заборгованість по відсоткам в розмірі - 24542, 83 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок дві грн. вісімдесят три коп.), пеню за порушення строків погашення кредиту - 48 091, 91 грн. (сорок вісім тисяч дев'яносто одна грн. дев'яносто одна коп.), пеню за порушення строків сплати відсотків - 31858, 55 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім грн. п'ятдесят п'ять коп.), 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.) - за сплату судового збору при поданні позову та 30, 00 грн. (тридцять грн.) - за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. А всього стягнути 183 893, 78 грн. (сто вісімдесят три тисячі вісімсот дев 'яносто три грн. сімдесят вісім коп.).
У решті позову відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до суду, що його ухвалив.
На заочне рішення суду позивачем може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.