№ 2а-13/2010р.
16 березня 2010 року м.Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позов ОСОБА_3 до Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, державного інспектора праці ОСОБА_2 про скасування постанов про накладення штрафу, -
встановив:
05.03.2009 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці в АРКрим, державного інспектора праці ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати постанови №01-01-58/494-133 від 09.04.2008 року про накладення штрафу в сумі 200 грн, №01-01-58/785-217 від 18.06.2008 року про накладення штрафу в сумі 200 грн., постанови №01-01-58/917-262 від 16.07.2008 року про накладення штрафу в сумі 180 грн, №01-01-58/1234-386 от 29.10.2008 року про накладення штрафу в сумі 180 грн. (а.с. 80-82). Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені постанови винесені на підставі ст. 188-6 КУпАП за ненадання позивачем, як засновником РПЦ «Доміно», інформації, документів і матеріалів, необхідних для виконань повноважень державного інспектора праці. Проте, відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не повідомлено позивача у встановлені строки про проведення перевірки, не пред'явлено відповідного посвідчення, що перешкоджало встановити, який саме період діяльності входить до періоду перевірки. Крім того, РПЦ «Доміно» найману працю не використовує з 2005р., трудових спорів зі звільненими працівниками не має, тому перевірка її діяльності за період, починаючи з 2005 року, взагалі не входить до завдань Державної інспекції праці в АР Крим. У позивача були також відсутні повноваження на представлення документів, о скільки на час пред'явлення вимоги ОСОБА_3 не був директором. Документів, які просив інспектор, у нього не було, він мав тільки засновницькі документи. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги щодо скасування вищенаведених постанов про накладення штрафу відповідно до ст. 188-6 КУпАП.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати зазначені постанови.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував. Зазначив, що при складанні протоколів та прийнятті постанов він діяв у межах повноважень, наданих діючим законодавством.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
За приписами статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 188-6 КУпАП відповідальність за даним Законом настає у разі невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів. Вчинення зазначеного адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподаткованих мінімумом доходів громадян.
Матеріалами справи встановлено, що постановою №01-01-58/494-133 від 09.04.2008р., державним інспектором праці ОСОБА_2 встановлено невиконання законних вимог посадової особи держнагляду, а саме те, що ОСОБА_3, як власник Рекламно-поліграфічного центру «Доміно», в порушення ст.259 КЗпП України, п.6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. №50 «Деякі питання державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю» відмовився надати інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання повноважень державного інспектора праці у відповідності до його компетенції, про що складено акт (а.с.28).
Постановами №01-01-58/785-217 від 18.06.2008р., №01-01-58/917-262 від 16.07.2008. також встановлено невиконання законних вимог посадової особи держнагляду, а саме те, що ОСОБА_3, як власник, засновник Рекламно-поліграфічного центру «Доміно», в порушення ст.259 КЗпП України, п.6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. №50 «Деякі питання державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю» не представив інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання повноважень державного інспектора праці у відповідності до його компетенції, про що складені акти від 18.06.2008 року та від 16.07.2008 року (а.с.29,30).
Постановою №01-01-58/1234-386 от 29.10.2008 р. встановлено невиконання законних вимог посадової особи держнагляду, а саме: в порушення ст.259 КЗпП України, п.6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. №50 «Деякі питання державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю», власник Рекламно-поліграфічного центру «Доміно» ОСОБА_3 не з'явився 16.09.2008 року о 14год 30 хв. до Територіальної державної інспекції праці в АР Крим для проведення перевірки додержання законодавства про працю у РПЦ «Доміно» з документами згідно із переліком (лист ТДІП в АР Крим від 05.09.2008 року №02\2659), які необхідні для виконання повноважень державного інспектора праці, у відповідності до компетенції (лист ТДІП в АР Крим від 05.09.2008р.№02\2659), про що складено акт від 16.09.2008 року. (а.с.95).
Таким чином, ОСОБА_3, як власник, засновник Рекламно-поліграфічного центру «Доміно», був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 188-6 КУпАП, з накладенням адміністративних стягнень у вигляді штрафів.
Між тим, як убачається зі змісту ст. 188-6 КУпАП суб'єктами зазначеного правопорушення можуть бути тільки посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності.
У КУпАП не міститься визначення поняття «посадова особа», що обумовлює необхідність звернення до інших правових актів, у яких тлумачиться дана дефініція.
Відповідно до ст 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.
Зі змісту постанов не убачається, що ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності, як посадову особу, до обов'язку якої входить виконання вимог державного інспектора праці. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не є суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених ст. 188-6 КУпАп, при встановлених у постановах обставинах.
Крім того, зі змісту постанов від 09.04.2008 року, 18.06.2008 року та 16.07.2008 року убачається, що ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення одних й тих самих дій, що суперечить ст. 61 Конституції України.
З огляду на викладене у сукупності суд приходить до висновку, що усі постанови прийнятті інспектором у порушення норм КУпАП.
Разом з тим, при вирішенні питання про можливість задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Ця норма є бланкетною, її зміст говорить про те, що строк звернення до суду може бути встановлений іншим законом.
Частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше.
З аналізу зазначеного положення убачається, що законодавець надав перевагу строку звернення до суду, встановленому іншими законами, а не КАС України.
За положеннями ст. 289 КУпАП скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня прийняття постанови. Тобто цією нормою встановлено саме такий строк звернення до адміністративного суду в цій категорії справ, і застосування цього строку дозволяється за приписами статті 99 КАС України.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачем 05.03.2009 року було подано до суду позовну заяву, у якій він оспорює постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 188-6 КУпАП, які прийнятті 09.04.2008 року, 18.06.2008 року, 16.07.2008 року. Під час розгляду справи у суді 30.11.2009 року ним було уточнено позовну заяву з зазначенням і про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП, від 29.10.2008 року.
Таким чином, позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, безспірних доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, не наведено у письмовому клопотанні.
Так, у постанові від 09.04.2008 року зазначено про її направлення рекомендованим листом, квитанція ВЗ №9051 від 11.04.2008 року, що не суперечить ст. 285 КУпАП. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення постанова була вручена 25.04.2008 року особисто ОСОБА_3 (а.с.31).
Постанови від 18.06.2008 року та від 16.07.2008 року були одержані позивачем у дати їх прийняття, що підтверджено його особистим підписом (а.с. 29,30).
У постанові від 29.10.2008 року зазначено про її направлення рекомендованим листом, квитанція ВЗ №0597 від 30.10.2008 року. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення постанова була вручена 03.11.2008 року уповноваженій особі (а.с. 98, 100).
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлений 25.03.2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8, 17, 86, 94, 99,100, 159-163, 167 КАС України
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, державного інспектора праці ОСОБА_2 про скасування постанов №01-01-58/494-133 від 09.04.2008 року, №01-01-58/785-217 від 18.06.2008 року, постанови №01-01-58/917-262 від 16.07.2008 року, №01-01-58/1234-386 от 29.10.2008 року - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанова була проголошена у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя