№ 2а-632/10/2370
06.04.2010 р. м. Черкаси
12 год. 50 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,
за участю:
представників позивача -директора Гречко І.В.,
представника відповідача -Полішкевича М.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Тамус»до Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
24 лютого 2010 року до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Тамус», в якому просить визнати дії Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»про відмову в державній реєстрації договору суперфіцію земельної ділянки, укладеного 18 лютого 2010 року між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус»протиправними та зобов'язати Черкаську регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» здійснити державну реєстрацію суперфіцію земельної ділянки, укладеного 18 лютого 2010 року між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус».
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
ПП «Тамус»звернулось до Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»із заявою від 18.02.2010 р. щодо реєстрації договору суперфіцію, але було відмовлено в такій реєстрації, оскільки на даний час немає відповідних інструкцій та затвердженого порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних у запереченні на позовну заяву, зокрема, договір суперфіцію, укладений між Черкаською міською радою та ПП «Тамус»та додані до нього документи не відповідають вимогам законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 Типового положення про регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 31.10.2003 р. № 279, філія є відокремленим структурним підрозділом державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», ним створюється та йому підпорядковується. Метою заснування філії є ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру та системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю, нерухоме майно та права на них і отримання прибутку від здійснюваної діяльності.
Таким чином, Черкаська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 159264, приватне підприємство «Тамус»зареєстровано 12.08.2008р., ідентифікаційний код 36091108.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(в редакції, що діяла до 15.03.2010 р.), речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
18 лютого 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію договору суперфіція, укладеного між Черкаською міською радою (суперфіціар) та приватним підприємством «Тамус»(суперфіціарій) 18.02.2010 р., відповідно якого суперфіціар надає суперфіціарію в строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівській, 121 для проведення реконструкції та прибудови під розміщення кафе, необхідного суперфіціарію для здійснення своєї господарської діяльності, передбаченого Статутом.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству «Дирекція парків»відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Черкаською міською радою 29.12.2009 р. на підставі рішення від 16.07.2009 р. № 4-1386.
КП «Дирекція парків»надало згоду ПП «Тамус»на укладення договору суперфіція та на забудову земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, про що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. зроблено нотаріальний запис № 3075 від 17.02.2010 р.
19 лютого 2010 р. Черкаська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» повідомила ПП «Тамус», що реєстрацію договору здійснити неможливо, оскільки на даний момент немає відповідних інструкцій та затвердженого порядку. Відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України за № 174 від 02.07.2003 р., документи на реєстрацію разом з реєстраційними картками передає до реєстратора за актом приймання-передавання територіальний орган держкомзему.
Відповідно до ст. 1021 Земельного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту, що встановлено ст. 413 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 395 Цивільного кодексу України, право забудови земельної ділянки (суперфіцій) є одним з речових прав на чуже майно.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(в редакції, що діяла до 15.03.2010 р.) право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Таким чином, відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає обов'язковій державній реєстрації як речове право згідно з порядком, встановленими нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Підставою для державної реєстрації прав в силу ст. 1021 Земельного кодексу України, ст. 395 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»є договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (про встановлення суперфіція).
Договір суперфіція, укладений 18.02.2010 р. між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус»був наданий для державної реєстрації до Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір суперфіція, укладений між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус» 18.02.2010 р., у встановленому чинним законодавством порядку не визнаний недійсним.
Частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(в редакції, що діяла до 15.03.2010 р.) встановлений виключний перелік підстав, з яких у державній реєстрації права може бути відмовлено.
Так, відповідно до вказаної статті Закону у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
При чому відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Аналізуючи даний Закон, судом встановлено, що він містить вичерпний перелік обставин, відповідно до яких може бути відмовлено в державній реєстрації права.
Таким чином, підстави, які вказані у відмові відповідача від 19.02.2010 р., а саме: відсутність відповідних інструкцій та затвердженого порядку не є підставами, з яких може бути відмовлено у державній реєстрації договору суперфіція, укладеного 18.02.2010 р. між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус».
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»про відмову в державній реєстрації договору суперфіцію земельної ділянки, укладеного 18 лютого 2010 року між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус» протиправними.
Зобов'язати Черкаську регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»здійснити державну реєстрацію договору суперфіцію земельної ділянки, укладеного 18 лютого 2010 року між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Тамус».
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Тамус»(18002, м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, 20, оф. 409, ідентифікаційний код 36091108) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Холод
Повний текст постанови виготовлений 9 квітня 2010 року