Справа № 2-8187\2010року
01 квітня 2010 року м.Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючої судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2005 року відповідач взяв у нього строком до 01.09.2008 року у борг 8150,00 доларів США та 100,00 євро, що за курсом валюти становить 65132,55 грн., з укладенням договору позики у формі розписки. У встановлений у розписці строк ОСОБА_2 борг не повернув та уникає зустрічей з позивачем. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу 65132,55 грн., 3% річних за весь час прострочення у розмірі 2371,53 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються статтями 526, 625 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України (2003 року).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості .
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 С О. 11.05.2005 року 8150,00 доларів США та 100,00 євро, строком до 01.09.2008року. У підтвердження цього відповідач надав розписку, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, яка приймається судом як доказ вимог позивача.
Відповідачем не надано заперечень щодо факту власноручного написання боргової розписки на підтвердження боргових відносин на зазначені суми.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно довідки, станом на 30.03.2010р. курс долару США у відношенні до гривні складає 792,50 грн. за 100,00 доларів США. та курс євро у відношенні до гривні складає 1067,57 грн. за 100,00 євро. Таким чином, сума боргу становить 65656,33 грн.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення суми боргу.
При вирішені питання про стягнення суми боргу суд приймає до уваги положення частини 2 статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає можливим стягнути три процента річних від простроченої суми у розмірі 65656,33 грн. за прострочення грошового зобов'язання за період 1 рік 78 днів ( у межах позовних вимог) у розмірі 2390, 61 грн. ( 1969,69 (65656,33 х 3%) + 420,92( 65656,33х3%\365х78)).
Разом з тим суд не убачає підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту її заподіяння та розміру шкоди.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд, при ухваленні судового рішення, вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонам судових витрат. Згідно ст.88 ЦПК суд вирішує питання щодо стягнення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України 2003 року, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, укладеного 11.05.2005 року, у розмірі 65656,33 (шістдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 33 копійки та три процента річних від простроченої суми у розмірі 2390, 61( дві тисячі триста дев'яносто) гривень 61 копійка.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 675,04 (шістсот сімдесят п'ять) гривень 04 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: