Постанова від 27.03.2020 по справі 235/5162/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

м. Київ

справа №235/5162/17

адміністративне провадження №К/9901/2386/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 (суддя Філь О.Є.) та

ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г.)

у справі № 235/5162/17

за позовом ОСОБА_1

до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при призначенні пенсії по інвалідності з 01.09.2016 до страхового стажу періодів роботи на ВП «Шахта Трудівська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 27.10.1998 по 18.06.2004 та з 25.10.2005 по 05.04.2012;

- зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії по інвалідності з урахуванням періодів роботи на ВП «Шахта Трудівська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 27.10.1998 по 18.06.2004 та з 25.10.2005 по 05.04.2012.

2. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачеві з 01.09.2016 призначено пенсію по 3 інвалідності, яка настала внаслідок трудового каліцтва.

6. З протоколу № 4804 від 12.10.2016 вбачається, що відповідачем при призначенні пенсії зараховано стаж за списком №1 «Шахтарі» 4 роки 3 місяці 14 днів, страховий стаж з 01.07.2000, який складає 15 років 11 місяців 11 днів, загальний стаж (після 2004 року) 12 років 5 місяців 11 днів, загальний стаж (повний) 17 років 7 місяців 16 днів (по 01.09.2016), страховий стаж на підземних роботах (авто) 4 роки 3 місяці 14 днів.

7. Позивач звернувся до відповідача з заявою від 10.08.2017, в якій просив надати інформацію про те, які періоди роботи та на якому підприємстві зараховані до пільгового стажу при призначенні (перерахунку) пенсії.

8. Листом від 23.08.2017 № 25312/02/25 Відповідач повідомив позивача про те, що ним не враховані довідки, видані ВП Шахта «Трудівська» № 287 від 20.11.2014, № 288 від 20.11.2014 та виписки з наказів, копії яких надавалися позивачем для проведення перерахунку пенсії, оскільки такі довідки не підлягають реєстрації та виконанню через те, що вони видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим, в силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», діяльність підприємства вважається незаконною.

9. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем безпідставно не було включений спірні періоди до стажу роботи позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки тому, що уточнюючі довідки №№ 287,288 від 20.11.2014, видані ВП «Шахта Трудівська», мають реквізити юридичної особи місце реєстрації/місце знаходження якої значаться на території тимчасово непідконтрольній українській владі, і не створюють правових наслідків відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.

12. Крім того, дане підприємство не зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, що свідчить про неправомірність їх видачі.

13. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

15. Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

16. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

17. Згідно п.3 цього Порядку (в редакції, чинній у спірний період) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках,коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

18. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

19. Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

20. Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

21. Судами встановлено, що позивача:

27.10.1998 - прийнято до ДВАТ «Шахта Трудівська» учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті;

13.01.1999 - переведено гірником 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

02.12.1999 - переведено прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

11.01.2001 - переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

24.02.2004 - переведено машиністом гірничих виймальних машин 6 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

18.06.2004 - звільнено з вказаного підприємства за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України;

25.10.2005 позивача прийнято до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахтоуправління «Трудівське» прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

05.01.2006 - переведено машиністом гірничих виймальних машин 6 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

05.04.2012 - звільнено з вказаного підприємства за власним бажанням у зв'язку зі зміною місця проживання за ст.38 КЗпП України.

22. Крім записів в трудовій книжці, періоди роботи позивача на ВП «Шахта «Трудівська» підтверджуються також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 287 від 20.11.2014 та № 288 від 20.11.2014, виданими ВП «Шахта «Трудівська».

23. Окрім того, судами встановлено, що з відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02.08.2017 № 15278 та Індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 на ім'я позивача вбачається, що останній у спірний період працював на «Шахті «Трудівська», отримував дохід та з нього утримувалися податки, підтверджується сума заробітку для нарахування пенсії, кількість днів стажу, позначка про сплату страхових внесків.

24. Щодо неприйняття пенсійним органом довідок, які уточнюють особливий характер роботи та умов праці.

25. Судами встановлено, що до розрахунку пільгового стажу не були прийняті довідки про підтвердження наявного трудового стажу №№ 287,288 від 20.11.2014, видані ВП «Шахта Трудівська», на підставі того, що вони видані на тимчасово окупованій території України і відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 не створюють правових наслідків.

26. Що стосується доводів відповідача про те, що довідка, видана на тимчасово окупованій території не може бути взята до уваги, то на думку колегії суддів такі є безпідставними, оскільки, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих «намібійських винятків» Міжнародного суду ООН.

27. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

28. Тобто в контексті обставин цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

29. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 (справа №175/4336/16-а), від 25.09.2018 (справа №242/65/17), від 11.07.2019 (справа №423/1156/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

30. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

31. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 235/5162/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
88460654
Наступний документ
88460656
Інформація про рішення:
№ рішення: 88460655
№ справи: 235/5162/17
Дата рішення: 27.03.2020
Дата публікації: 30.03.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них