27 березня 2020 року
Київ
справа №810/643/17
адміністративне провадження №Зі/9901/33/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Київській області про повернення судового збору за подання ним касаційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 810/643/17 за поданням Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОЛЬОРВТОРМЕТ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.06.2017 відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; у редакції чинній на час постановлення ухвали), оскільки касаційна скарга була необґрунтована, а викладені в ній доводи не викликали необхідності перевірки матеріалів справи.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
До Верховного Суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з клопотанням про повернення сплаченого судового збору за подання вказаної касаційної скарги.
Частиною другою статті 132 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017) передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон N 3674-VI), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного чи касаційного провадження у справі.
Разом з тим, відмова суддею-доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, мала свої особливості.
Так, відповідно до приписів діючої на час постановлення ухвали від 27.06.2017 вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини першої статті 7 Закону № 3674-VI та інших пунктах частини п'ятої статті 214 КАС України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.
Водночас за загальним змістом частини першої статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України (в редакцій чинній до 15.12.2017).
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16.06.2015 у справі №21-619а14.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання Головним управлінням ДФС у Київській області касаційної скарги не підлягає поверненню.
Керуючись статтею 132 КАС України, статтею 7 Закону № 3674-VI,
Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про повернення судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 810/643/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
М.М. Гімон,
Суддя Верховного Суду