26 березня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.002733
адміністративне провадження №К/9901/7570/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 1.380.2019.002733 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та зобов'язання до вчинення дій ,
16.03.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2019.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 16.07.2019 подано 27.12.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, вперше апеляційну скаргу подано 27.08.2019, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністратвиного суду від 02.10.2019 повернута скаржникові у зв'язку з несплатою судового збору.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що первинну апеляційну скаргу подано вчасно, а при повторному зверненні Головним управлінням ДПС у Львівській області сплачено судовий збір за її подання.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження. Клопотання було обґрунтовано тим, що платежі на казначейському рахунку не проводились у зв'язку із відсутністю коштів та перебуванням на виконанні в ГУ ДКСУ у Львівській області наказів Господарського суду Львівської області та виконавчих листів Львівського окружного адміністративного суду. Тому, несплата вчасно судового збору при поданні апеляційної скарги не залежала від волі ГУ ДПС. Скаржник звертав увагу на те, що ГУ ДПС сплачено судовий збір у даній справі. Вказані обставини, на думку скаржника, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відсутність фінансування податкового органу, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше, що було зумовлено об'єктивними осбтавинами - відсутність коштів на рахунках ГУ ДПС. Можливість сплатити судовий збір з'явилася лише у грудні 2019 року. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Варто зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 1.380.2019.002733.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду