Справа № 367/772/17
Провадження № 2-а/367/156/2020
17 березня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Стародубець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є ліквідатором ЧАЕС першої категорії, інвалідом другої групи із захворюванням, яке пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Експертний висновок від 25.09.2012 року № 07/12. ОСОБА_2 є постраждалою особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом другої групи із захворюванням, яке зв'язано з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Експертний висновок від 25.08.2011 року № 917. В ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія для осіб-інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорій і інвалідам другої групи призначаються у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в грудні 2016 року звернулися до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про виконання згаданого закону. Листами від 22.12.2016 року № 363/У-03, № 363/Х-03 у здійсненні перерахунку та виплати недоплаченої пенсії було відмовлено посилаючись на ЗУ від 14.06.2011 року № 3149-VI «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік», а також на постанову КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС» і пенсії розраховані та виплачуються відповідно до вимог чинного законодавства. Просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного України у м. Ірпені Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії у розмірах встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року з урахуванням фактично виплачених сум; стягнути з Управління Пенсійного України у м. Ірпені Київської області державну та додаткову пенсії на користь ОСОБА_1 відповідно у розмірі 79949 грн. і 6667,8 грн., ОСОБА_2 відповідно у розмірі 100133,93, 5 грн. і 8489,88 грн. за період 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судове засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з'явилися, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити.
В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 с від 13.12.2012 року ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, інвалід 2 грп. потерпілий від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_3 с від 27.10.2011 року ОСОБА_2 має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 отримує пенсії по інвалідності, інвалід 2 грп. потерпілий від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до відповіді заступника начальника управління від 22.12.2016 року № 363/Х-03 ОСОБА_3 на звернення повідомлено, що вона перебуває на обліку в управлінні з 04.07.2011 року, як отримувач пенсії по 2 групі інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 28.01.2013 року отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інваліда 2 групи, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсії визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року. На звернення, щодо призначення пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була надана відповідь від 01.06.2016 року за № 136/Х-03. Нових підстав для перегляду розміру пенсії немає.
Відповідно до відповіді заступника начальника управління від 22.12.2016 року № 363/У-03 ОСОБА_1 на звернення повідомлено, що він перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та являється інвалідом 2 групи від професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС І категорії. Розмір пенсії визначений відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. На звернення, щодо призначення пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була надана відповідь від 01.06.2016 року за № 135/У-03. Нових підстав для перегляду розміру пенсії немає.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Керуючись, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи затверджений порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач призначив розмір пенсії та виплачує її позивачам, що підтверджується складовими пенсії вказаними у відповіді заступника начальника управління від 22.12.2016 року № 363/У-03 та від 22.12.2016 року № 363/Х-03.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-76, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя Н.Ф. Карабаза