Справа № 212/9864/18
2/212/315/20
28 лютого 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Козлова Ю.В.,
за участю секретаря: Курбакової Ю.О.,
за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст.247 ЦПК України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, внаслідок ушкодження здоров'я, -
18 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі ПАТ «Суха Балка») - 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що він працював на підприємстві відповідача 25 років 8 місяців.
Відповідно до акту №9 розслідування професійного захворювання від 06.02.2001 року, позивачу було встановлене професійне захворювання: вегетативно - сенсорна полінейропатія першого-другого ст. з периферичним ангіодистонічних синдромом з частими акроангіоспазмамі рук і нейродістрофіі у вигляді дефартроза ліктьових і дрібних суглобів кистей в счетаніі з периартроза НФС першої - другої ст. Дв.сенсоневральная туговухість нуль ст. (Початкові явища). Професійне захворювання виникло внаслідок того, що працюючи машиністом бурового обладнання, працівник знаходився під впливом підвищеної дії технологічної відбрації, шуму і відносної вологості.
Згідно довідки МСЕК від 09.04.2001 року позивач пройшов огляд, де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності - 25%, первинно. При повторному переогляді позивачу залишено 25% втрати працездатності безстроково.
Вина підприємства полягає в тому, що згідно діючого законодавства - статті 13 Закону України «Про охорону праці» підприємство зобов'язано було створити безпечні і нешкідливі умови праці. Вказаною нормою, передбачено, що роботодавець за невиконання вимог ст.13 Закону України «Про охорону праці» несе безпосередню відповідальність, оскільки професійне захворювання виникло у нього внаслідок порушення адміністрацією підприємства норм з безпеки праці під час виконання трудових обов'язків, тобто заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.
В зв'язку з професійним захворюванням змінився уклад та якість життя, що завдає позивачу моральних страждань. Оскільки він втратив своє здоров'я та працездатність з вини підприємства, вважає, що відповідач по справі повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідачу ПАТ «Суха Балка» було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ПАТ «Суха Балка скористався правом подання відзиву, відповідно до ст.178 ЦПК України.
Ухвалою від 07.02.2019 року клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за участі сторін задоволено. Змінено порядок розгляду справи з правил спрощеного позовного провадження на загальний порядок. Призначено підготовче судове засідання на 25 березня 2019 року.
25 березня 2019 року підготовку справи до судового розгляду закінчено, розгляд справи призначено на 25 квітня 2019 року.
В судове засідання призначене 28.02.2020 року представник позивача адвокат Родрігес Н.А. не з'явилась, надала письмову заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, на підставі викладених в позовній заяві обставинах.
Представник відповідача ПАТ «Суха Балка» Гарькавий А.Г. в судове засідання не з'явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідно до статей 21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України» від 23.09.1999 року №11105-ХІV, обов'язок по сплаті страхової виплати за моральну шкоду, спричинену внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України. Враховуючи, що позивачу встановлено втрата працездатності 09.01.2001 року, відшкодування шкоди повинно нести Фонд соціального страхування. Повні обґрунтування своїх заперечень надано відповідачем в письмовому виді та долучені до матеріалів справи.
Вивчивши матеріли справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що з причиною хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 стало робота в умовах впливу шкідливих факторів 25 років 8 місяців, в тому числі 5 років 1 місць, на підприємстві відповідача, а саме: з 23.12.1974 року по 20.03.1975 року на ш. «Комунар» об'єднання «Кривбасруда» підземним учнем машиніста верстата ударно - обертального буріння, з 01.04.1975 по 01.11.1996 ш.Саксагань об'єднання «Кривбасруда» підземним машиністом верстата ударно-обертального буріння, підсобним бурильщиком скважин, машиністом бурової установки ГРОЗ з 12.01.1996 по 01.07.2001 рудник «Суха Балка» ш.«Фрунзе» машиніст бурової установки, що підтверджено копією трудової книжки.
06 лютого 2001 року на підприємстві ВАТ «Суха Балка» складений Акт розслідування професійного захворювання, в якому зазначено, що професійне захворювання виникло при наступних обставинах: виконуючи роботи з демонтажу, переміщенню на нове місце бурової установки і монтажу її. Виробляв буріння і буріння свердловин, опускання і витяг бурового снаряда, заміну коронок, нарощування і розбирання штанг. При цьому, піддавався підвищеного впливу технологічної вібрації, шуму і відносній вологості ( п.14 АКТУ).
Зазначений факт підтверджено санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 04.09.1998 року виданої Жовтневою районною санітарно-епідеміологічною станцією.
Згідно витягу із акту огляду у ЛТЕК, щодо результату визначення ступеню втрати професійної працездатності в процентах, потреби в додаткових видах допомоги, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , первинно, встановлено 25% втрати професійної працездатності, з переоглядом в березні 2002 року.
Згідно витягу із акту огляду у ЛТЕК щодо результату визначення ступеню втрати професійної працездатності в процентах, потреби в додаткових видах допомоги, ОСОБА_1 , від 27.03.2002 встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково.
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з частиною першою статті 1168 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105-XIV) у редакції, чинній станом на час настання страхового випадку та первинного встановлення позивачеві стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - 09.04.2001 року, у разі настання вказаного випадку Фонд був зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (частина друга статті 13 та статті 14 Закону № 1105-XIV у редакції чинній на час виникнення правовідносин).
Первинно факт втрати професійної працездатності відповідно до довідки ЛТЕК встановлено позивачу 09.04.2001 року.
Отже, право потерпілого на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на підставі закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пов'язане з настанням страхового випадку.
20 березня 2007 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 23 лютого 2007 року (далі - Закон № 717-V), згідно з яким був виключений підпункт «е» пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105-XIV, а також інші приписи, які кваліфікували відшкодування моральної шкоди як страхові виплати.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року звернув увагу на те, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі -Закон № 717-V) скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте зазначив, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частини друга та третя статті 5 ЦК України).
З огляду на вказане Закон №717-V не міг ретроспективно встановити обов'язок роботодавця з відшкодування моральної шкоди, оскільки щодо юридичної відповідальності, зокрема і цивільно-правової, новий закон застосовується лише тоді, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
Тому суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати Закон № 1105-XIV у редакції, під час дії якої позивачеві була заподіяна моральна шкода у зв'язку з настанням страхового випадку та яка передбачала, що обов'язок відшкодувати таку шкоду покладається на Фонд.
Аналогічні висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17.
Таким чином № 1105-XIV покладає відповідальність за відшкодування моральної шкоди на Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, незалежно від моменту звернення до суду. Потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, якщо стійку втрату працездатності у зв'язку з травмою на виробництві або професійним захворюванням вперше встановлено у період із 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим таке право. У позивача дане право як вказано вище виникло з моменту фіксації втрати працездатності ЛТЕК - 09.04.2001 року.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 повинен звернутись до Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України з позовом про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з втратою професійної працездатності, а в даній справі відповідач ПАТ «Суха Балка» є неналежним відповідачем, а тому в задоволенні позивних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч.2 п.3 ст.141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови у позові покладається на позивача. Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрати, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 23 лютого 2007 року № 717-V суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, внаслідок ушкодження здоров'я - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: Ю. В. Козлов