Справа № 211/456/20
Провадження № 2/211/954/20
іменем України
27 березня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Сарат Н.О.
при секретарі - С.М. Зоріній
у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС - КР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» (далі - ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР») звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що позивачем з 01.07.2013 р. розпочато функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди та групи будинків та споруд, об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Довгинцівського району м. Кривого Рогу , в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем було надано, а відповідачем ОСОБА_1 спожито послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.06.2016 р. по 01.06.2019 р. на суму 7587,54 грн. Відповідач не уклала договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій з позивачем, що є порушення норм чинного законодавства, однак між ними встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг, в порушення вимог ст. 162 ЖК України ОСОБА_1 не сплачувала позивачу вартість спожитих житлово-комунальних послуг, в зв'язку позивачем було подано заяву про видачу судового наказу, в прийнятті якої ухвалою суду відмовлено. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2016 р. по 01.06.2019 р. в сумі 7587,54грн., інфляційні витрати в сумі 1440,60 грн. та 3% річних в сумі 466,47 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.
Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТзОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР».
Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Матеріалами справи підтверджено, що в період 01.06.2016 р. по 01.06.2019 р. відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за вказаний період, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за вказаний період становить 7587,54 грн. (а.с. 9), що не спростовано відповідачем.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (часина перша сттаті 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідач має зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2019 року, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 7436,71 грн., інфляційних втрат в сумі 971,49 грн. та 3% річних в сумі 287,80 грн. (а.с. 8 - копія ухвали).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач зобов'язана проводити оплату наданих послуг, однак не виконувала належним чином зобов'язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню в примусовому порядку.
Вказані в позові обставини відповідачем не спростовані.
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми в сумі 466,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 1440,60 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості за період з 01.06.2016 р. по 01.06.2019 р. (а.с. 10,11).
Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, підлягають задоволенню, що узгоджується з вищезазначеним.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1921,00 грн., сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу та позовної заяви до суду (а.с. 1, 2), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 257, 264, 267, 509, 525 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд ,-
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», код ЄДРПОУ 38334911, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, буд. 17-А, заборгованість за період з 01.06.2016 р. по 01.06.2019 р. за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 7587 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 54 коп., інфляційні витрати в сумі 1440 (одну тисячу чотириста сорок) гривень 60 коп. та 3% річних в сумі 466 (чотириста шістдесят шість) гривень 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» витрати на оплату судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. О. Сарат