Справа № 211/6799/19
Провадження № 2-а/211/23/20
іменем України
26 березня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Середньої Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Зайцевої А.М.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кадука Віталія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказавши, що постановою поліцейського від 23.10.2019 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за частиною 1 статті 122 КУпАП за те, що він 23.10.2019 о 04-37 годині керуючи транспортним засобом Ford Kuga номерний знак НОМЕР_1 в м. Кропивницький не виконав вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугам», чим порушив вимоги пункту 8.4 «г» ПДР. Однак вважає постанову незаконною, оскільки він дійсно керував транспортним засобом, та о 04-37 годин проїхав перехрестя вулиці Мурманської з Кільцевою дорогою, при цьому рухався крайньою правою смугою прямо, про що повідомив інспектора, який проігнорував його пояснення. Відеозапис інспектор відмовився йому надати, хоча авін про це просив неодноразово. Його взагалі не було повідомлено про розгляд справи і порушення вимог статті 283 КУпАП, в постанов відсутні всі обставини, встановлені при розгляді справи, тому враховуючи викладене, просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову серії ЕАК № 1657436 від 23.10.2019.
Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату слухання були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили.
До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні вимог наполягає з підстав, викладених в позові.
Відповідач поліцейський УПП Кадук В.В. направив до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що ним під час патрулювання 23 жовтня 2019 року о 04-37 години було зафіксовано факт адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 , який здійснив проїзд перехресть вулиць Андріївська-Євгена Тельнова не виконавши вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частину 1 статті 122 КУпАП. При винесенні постанови позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, однак позивач не заявляв жодних клопотань та усних чи письмових заяв не надавав, надав лише пояснення з приводу проїзду, які були прийняті до уваги під час прийняття рішення. Вказане підтверджується також наданим записом правопорушення. Тому оскільки інспектором ППП винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП, позивач має на меті ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, вважає вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову. Просить провести розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом, 23 жовтня 2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кадуком В.В. було винесено постанову серії ЕАК № 1657436 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 23 жовтня 2019 року о 04-37 годині керуючи транспортним засобом Ford Kuga номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 - напрямок руху по смугах, чим порушив вимоги пункту 8.4 г) ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.
Згідно з підпунктом д) пункту 2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Знак 5.16 «Напрямки руху по смугах». показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них та відноситься до наказових знаків, які показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження (п. 8.4, г) ПДР).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність в т.ч. за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Нормами ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.
З наведеного вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
На підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови відповідачем в якості доказу до письмових заперечень надано відеозапис правопорушення.
При відтворенні відеофіксації здійсненої відповідачем під час фіксування адміністративного правопорушення 23 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_1 (СД-диск наданий відповідачем) вбачається, що позивачу інспектором ППП роз'яснено його права та продемонстроване відео з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, при цьому будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або надання правової допомоги від останнього не надходило.
Зазначене спростовую доводи позивача щодо ненадання йому доказів порушення ним ПДР, порушення процедури розгляду справи, тощо.
Разом з тим при перегляді відеозапису судом встановлено, що на ньому зафіксовано рух автомобіля позивача, однак не видно руху автомобіля ОСОБА_1 саме на дорожньому полотні, самого дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугам», щоб мати достатньо підстав вважати, що позивач не виконав вимоги знаку 5.16, рухаючись не по тим смугам.
Крім того, в тексті позову ОСОБА_1 зазначив, що подія мала місце на перехресті вулиці Мурманської з Кільцевою дорогою в місті Кропивницькому, відповідач у відзиві на позов зазначив місце вчинення правопорушення - перехрестя вулиць Андріївська-Степана Тельнова, а постанова серії ЕАК № 1657436 взагалі не містить відомостей про місце вчинення правопорушення, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та відповідно перевірити законність постанови, складеної відповідачем.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Наявні у даній адміністративній справі матеріали не відображають факт скоєння адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04, визначено, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується позовних вимог про визнання незаконними дій інспектора УПП щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, суд зазначає наступне.
Пунктом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини першої статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
В силу приписів частини другої статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З вищевикладених норм випливає, що відповідач, як працівник підрозділу Національної поліції, який має спеціальне звання, у межах наданих йому повноважень і під час виконання службових обов'язків має право здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху та у разі виявлення порушень цих правил, наділений повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
За наведених обставин, суд вважає, що при вчиненні дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху позивач діяв на підставі норм чинного законодавства та у межах наданих йому повноважень, а тому підстави для визнання його дій щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, протиправними, відсутні.
В свою чергу позивач, відповідно до статті 268 КУпАП, наділений правом на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, яким і скористався.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є належним та повних способом захисту прав позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині, в частині вимог про визнання незаконними дій відповідача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 243-246,286 КАС України , суд, -
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАК № 1657436 від 23 жовтня 2019 року винесену поліцейським Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кадуком Віталієм Валерійовичем про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КупАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня його проголошення.
Суддя Н.Г.Середня