26 березня 2020 року
Київ
справа №280/3431/19
адміністративне провадження №К/9901/6526/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року
у справі №280/3431/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, в якому просила суд:
- визнати дії відповідача щодо відмови позивачу призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня її звернення, зарахувавши у її пільговий трудовий стаж на посаді кокономотальниці до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі №280/3431/19, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
03 березня 2020 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №280/3431/19.
Як вбачається із оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження у даній справі є зокрема, зобов'язання відповідача зарахувати пільговий трудовий стаж до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
В обґрунтування касаційної скарги, позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції повинен був відступити від правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справа №732/2003/14 від 20 березня 2018 року у справі №607/5358/17, від 03 квітня 2018 року у справі №132/3610/16-а, а також у висновках Верховного Суду України у постановах від 10 березня 2015 року у справі №21-51а15, від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 02 грудня 2015 року у справі №21-1329а15 та від 12 квітня 2016 року у справі №21-6501а15, оскільки в таких йде мова про відсутність атестації робочого місця позивачів, а в даному випадку позивачкою надано копію наказу про атестацію кокономотальної дільниці лабораторії №1, в якій вона працювала.
Вирішуючи питання про обгрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд зазначає про наявність правового висновку Великої Палати Верховного Суду висловленого у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, яким визначено, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Вищенаведене вказує на існування обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 248, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №280/3431/19.
Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справи №280/3431/19.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Саприкіна