23 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2464/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач, Управління), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.02.2020, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07.11.2019 № 468-к про звільнення позивача з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення у зв'язку з перевищенням службових повноважень, що не містять складу злочину або адміністративного правопорушення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу";
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з 08.11.2019;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення до 19.02.2020 у сумі 25576,33 грн.;
- допустити до негайного виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді державної служби та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі за один місяць;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Ухвалою від 25.11.2019 у справі відкрите загальне позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, призначене підготовче засідання на 23.12.2019 о 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 23.12.2019 підготовче засідання відкладене на 22.01.2020 о 14:00 год.
Ухвалою від 22.01.2020 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 12.02.2020 о 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 12.02.2020 у підготовчому засіданні оголошена перерва до 19.02.2020 о 14:00 год.
Ухвалою від 19.02.2020 підготовче провадження закрите, справа призначена до розгляду по суті у судовому засіданні на 11.03.2020 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 11.03.2020 судове засідання відкладене на 18.03.2020 о 14:00 год. у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за поважних причин.
18.03.2020 позивач заявив клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.
У свою чергу, 18.03.2020 відповідач надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату та час у зв'язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України карантину у період з 12.03.2020 до 03.04.2020.
Ухвалою від 18.03.2020 подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснити у порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2019 ОСОБА_1 звільнений із посади начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу, а саме: за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення - перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. Позивач вважає рішення про звільнення протиправним, посилаючись на наступне. Так, 04.10.2019 відповідач отримав звернення громадянки ОСОБА_2 від 30.09.2019. 09.10.2019 начальник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області прийняв рішення про створення робочої групи для перевірки фактів, викладених у зверненні від 04.10.2019. Однак 10.10.2019 громадянка ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про те, що ніяких звернень відносно ОСОБА_1 вона не подавала. Тобто, відповідач створив робочу групу для розгляду анонімного звернення, що заборонено Законом України "Про звернення громадян". У свою чергу робочою групою також встановлено, що звернення від 04.10.2019 було анонімним, про що зазначено у висновку від 17.10.2019. Натомість відповідач продовжував перевірку службової діяльності позивача за весь період його роботи. Позивач надавав робочій групі пояснення щодо своєї діяльності, які повністю спростовують висновки робочої групи. Втім, начальник Управління 18.10.2019 прийняв наказ № 470-к, яким ініціював дисциплінарне провадження. За результатами дисциплінарного провадження комісія встановила, що ОСОБА_1 грубо та систематично порушував норми законодавства та наказів Управління й Держгеокадастру України, що кваліфіковано, як перевищення службових повноважень. Однак, відповідачем у поданні не конкретизовано, який саме факт порушення встановлено та яких норм законодавства. Як стверджує позивач, жодних фактів перевищення ним службових повноважень дисциплінарною комісією не встановлено, а тому відсутній склад дисциплінарного проступку. Крім того, звільнення ОСОБА_1 відбулося у період його тимчасової непрацездатності, що також є порушенням норм трудового законодавства. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для скасування спірного наказу, поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Посилаючись на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях відповідач заперечує проти задоволення позову, з огляду на наступне. Так, 04.10.2019 відповідач отримав звернення громадянки ОСОБА_2 від 30.09.2019 про корупційні дії ОСОБА_1 на посаді начальника Міжрегіонального управління, про існуючий конфлікт інтересів та інші дії посадової особи не сумісні з державною службою. Оскільки звернення від 04.10.2019 містили інформацію про можливі зловживання з боку посадової особи, що можуть свідчити про корупційні діяння та з метою запобігання будь-яким корупційним проявам в роботі посадових осіб Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим та начальника ОСОБА_1 , відповідач прийняв рішення про створення робочої групи для перевірки даної інформації. За результатами перевірки робочою групою оформлені висновки, в яких зазначено, що в діях начальника ОСОБА_1 корупційні дії та правопорушення, пов'язані з корупцією, не зафіксовані, тобто є не доведеними. Проте, робочою групою встановлено, що мають місце дії ОСОБА_1 , які містять ознаки дисциплінарних проступків, пов'язаних з перевищенням службових повноважень, а тому керівнику Управління запропоновано ініціювати дисциплінарне провадження відносно позивача. Наказом Головного управління від 18.10.2019 № 470-к ініційоване дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 з підстав та обставин, виявлених робочою групою у висновку від 17.10.2019. У процесі роботи дисциплінарної комісії до Головного управління продовжували надходити скарги щодо зловживань з боку ОСОБА_1 з наданням підтверджуючих фактів, зокрема, скарга громадянки ОСОБА_4 від 29.10.2019, яка долучена до дисциплінарного провадження. Надалі дисциплінарною комісією для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку досліджені всі матеріали, що стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження, зібрані додаткові інформація та документи, надана їм правова оцінка та кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. Дані обставини викладені у поданні від 06.11.2019 з висновком про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, як це передбачено ст. 73 Закону України "Про державну службу". Також відповідач відмітив, що на час здійснення дисциплінарного провадження у період з 18.10.2019 до 07.11.2019 позивач був відсторонений від виконання посадових обов'язків, перебуваючи при цьому на робочому місці. За період відсторонення заробітна плата позивачу не виплачена на підставі ч. 4 ст. 72 Закону України "Про державну службу". На день відкриття листка непрацездатності - 07.11.2019 позивач був відсторонений від виконання обов'язків, а тому відсутні правові підстави для компенсації заробітної плати у разі настання страхового випадку. Оскільки КНП "Херсонська міська клінічна лікарня" підтвердила факт оформлення ОСОБА_1 листка тимчасової непрацездатності з 07.11.2019 до 13.11.2019, наказом начальника Управління від 21.01.2020 № 13-к внесені зміни до наказу від 07.11.2019 № 468-к в частині дати звільнення позивача з посади, а саме: датою звільнення вважати 14.11.2019. На підставі викладеного, відповідач просить повністю відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Виходячи з вищевикладеного, суд здійснює розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 15.01.2019 № 17-к ОСОБА_1 з 16.01.2019 призначений на посаду начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
09.10.2019 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виніс наказ № 210, яким утворив робочу групу для здійснення об'єктивного, повного та всебічного з'ясування всіх питань та перевірки фактів, викладених у письмовому зверненні громадянки ОСОБА_2 від 30.09.2019.
17.10.2019 робочою групою складений Висновок, у пункті 1 якого зазначено, що в діях начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ОСОБА_1 корупційні дії та правопорушення, пов'язані з корупцією, не зафіксовані, тобто є недоведеними. У пункті 2 Висновку зазначено, що по фактам, дослідженим та виявленим робочою групою вбачається, що мають місце дії, що містять ознаки дисциплінарних проступків, пов'язаних із перевищенням службових повноважень, у зв'язку з чим робоча група запропонувала керівнику Управління ініціювати дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання та неналежне виконання посадових обов'язків.
18.10.2019 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виніс наказ № 470-к про ініціювання дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 . На час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 відсторонений від виконання посадових обов'язків.
06.11.2019 на засіданні дисциплінарної комісії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з розгляду дисциплінарних справ, оформленого протоколом № 7, заслухані голова та члени комісії, за результатами чого дисциплінарна комісія встановила факт порушення начальником Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ОСОБА_1 вимог: ст. 19 Конституції України; ст. ст. 4, 8, 9 Закону України "Про державну службу"; ст. 20 Закону України "Про оцінку земель"; ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр"; ст.ст. 9, 12 Закону України "Про адміністративні послуги"; п. 2 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835; п. 62, п. 66 Переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади, що надаються через ЦНАП, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р; Положення про Міжрегіональне управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом від 06.01.2017 № 5/0/7-17; наказів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.11.2017 № 283/0/7-17 та від 10.05.2019 № 95, якими затверджені типові Інформаційні та Технологічні картки адміністративних послуг.
Допущення ОСОБА_1 під час здійснення своїх повноважень на посаді начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим порушення вимог наведених вище нормативних актів дисциплінарна комісія кваліфікувала, як перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
06.11.2019 дисциплінарна комісія Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області склала подання, в якому дійшла висновку, що начальник Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим ОСОБА_1 , як державний службовець та посадова особа, грубо та систематично порушував вимоги Законів України, нормативних документів та наказів Управління й Держгеокадастру. Такі дії позивача, за висновками дисциплінарної комісії, мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" - перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 07.11.2019 № 486-к до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з 07.11.2019 з посади начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області за перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". Підстава: подання дисциплінарної комісії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 06.11.2019.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду із позовом про скасування наказу від 07.11.2019 № 468-к та поновлення його на посаді.
Надаючи оцінку законності звільнення позивача за вчинення дисциплінарного проступку, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Щодо доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для розгляду звернення громадянки ОСОБА_2 від 30.09.2019, суд зазначає таке.
Суд встановив, що 04.10.2019 відповідач отримав письмове звернення громадянки ОСОБА_2 від 30.09.2019 із вимогою провести службове розслідування відносно ОСОБА_1 та перевірку дотримання ним вимог законодавства при виконанні службових обов'язків та наданих йому повноважень і прийняти рішення про звільнення, оскільки скаржник вважає, що даний посадовець корумпований.
09.10.2019 наказом керівника Управління № 210 створена робоча група для перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_2 від 30.09.2019.
11.10.2019 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєструвало письмове звернення громадянки ОСОБА_2 від 10.10.2019, в якому заявниця зазначила, що ніяких звернень відносно ОСОБА_1 вона не подавала та проживає за іншою адресою, ніж вказана у зверненні від 30.09.2019. Також просила не розглядати звернення, що попередньо подане від її імені, та повідомити заявницю про вжиті заходи.
Висновок робочої групи від 17.10.2019 містить посилання на ті обставини, що відповідно Закону України "Про звернення громадян" громадянка ОСОБА_2 листом від 09.10.2019 була запрошена до Управління для надання пояснень. 11.10.2019 Управління отримало заяву ОСОБА_2 про те, що вона не має жодного відношення до скарги, яка подана від її імені щодо ОСОБА_1 16.10.2019 громадянка ОСОБА_2 повідомила, що з'явитися не може, оскільки є пенсіонером-інвалідом. Робоча група у висновку відмітила, що оскільки звернення мають усі реквізити заявника та містять суперечливу інформацію про можливі зловживання з боку посадової особи, то вони можуть бути розглянуті з метою запобігання будь-яким корупційним проявам в роботі начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим. Вирішено проаналізувати роботу ОСОБА_1 період зайняття цієї посади.
Відповідач, посилаючись у висновку робочої групи та у відзиві на позов, на ч. 5 ст. 53 Закону України "Про запобігання корупції", стверджує про існування у нього законних підстав для розгляду анонімного звернення ОСОБА_2 від 04.10.2019.
Стаття 53 Закону України "Про запобігання корупції" визначає державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про запобігання корупції" особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.
За змістом ч. 5 ст. 53 Закону України "Про запобігання корупції" повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно). Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.
Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Таким чином, із наведених вище норм Закону України "Про запобігання корупції" слідує, що анонімні звернення підлягають розгляду у порядку, передбаченому цим Законом у разі, якщо таке звернення подане особою (викривачем) - працівником відповідного органу, в якому працює корупціонер. Викривач повинен бути обґрунтовано переконаний, що інформація про порушення вимог Закону є достовірною. Анонімне звернення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
За правилами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Відповідач, приймаючи 09.10.2019 рішення про створення робочої групи для розгляду звернення ОСОБА_2 , як на підставу для прийняття наказу № 210, посилається на Закон України "Про запобігання корупції". Висновок робочої групи також мітить посилання за вказаний Закон та на наказ про створення робочої групи від 09.10.2019 № 210.
Суд, дослідивши звернення ОСОБА_2 від 30.09.2019, відмічає, що дане звернення не підлягало розгляду, оскільки подане особою, яка не є викривачем. Крім того, звернення ОСОБА_2 від 30.09.2019 не містить жодних фактичних даних, які б містили інформацію про порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції" та які б підлягали перевірці в порядку, передбаченому цим Законом. Вказане звернення взагалі не містить жодних конкретних обставин, які б вказували на факти порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні ним своїх службових обов'язків.
Варто також відмітити, що жодною нормою законодавства, що регулює порядок розгляду звернень громадян, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян", та повідомлень, поданих відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не передбачено створення рішенням органу, що отримав таке звернення, робочої групи для перевірки фактів, викладених у письмових зверненнях.
Не передбачені такі повноваження керівника Управління щодо створення робочої групи для перевірки фактів, викладених у зверненнях громадян також Положенням про управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308.
Зважаючи на внесення змін до Закону України "Про державну службу" у період 19.09.2019 по 18.12.2019 даний Закон не містив положень щодо порядку здійснення дисциплінарного провадження у разі наявності в діях державного службовця ознак порушення службової дисципліни.
Втім, незважаючи на встановлення тих обставин, що звернення ОСОБА_2 від 30.09.2019 є анонімним, відповідач, за відсутності законодавчо визначених підстав, створює робочу групу та у період з 09.10.2019 до 17.102019 перевіряє, у спосіб, не передбачений Законом України "Про державну службу", службову діяльність ОСОБА_1 за весь час зайняття ним посади начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим.
У подальшому, висновки робочої групи від 17.10.2019 стали підставою для прийняття керівником Управління наказу від 18.10.2019 № 470-к про ініціювання дисциплінарного провадження щодо позивача.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Положення Закону України "Про державну службу" суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Державна служба здійснюється з дотриманням принципу законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 889-VIII).
За змістом п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки (ч. 1 ст. 9 Закону № 889-VIII).
Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону № 889-VIII).
Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком за змістом п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч. 5 ст. 66 Закону № 889-VIIІ).
Дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення (ч. 1 ст. 68 Закону № 889-VIII).
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 10 ст. 69 Закону № 889-VIII).
Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII).
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні (ч. 4 ст. 74 Закону № 889-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII).
Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Так, судом встановлено, що звільнення позивача пов'язане із вчиненням ним дисциплінарного проступку, а саме - перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення - п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу".
Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, який кваліфіковано, як перевищення службових повноважень, суд зважає на таке.
З метою визначення ступеня вини ОСОБА_1 , характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку обставини щодо якого викладені у висновку робочої групи від 17.10.2019, відповідач наказом від 18.10.2019 № 470-к ініціював дисциплінарне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VІІІ з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 3 ст. 73 Закону № 889-VІІІ).
Із досліджених матеріалів дисциплінарної справи щодо позивача, суд встановив, що дана справа містить документи, які зібрані робочою групою при перевірці нею фактів, викладених у письмовому зверненні ОСОБА_2 від 30.09.2019.
У протоколі № 7 від 06.11.2019 засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 зазначено, що підставою ініціюванню дисциплінарного провадження стали факти порушення позивачем нормативних документів, які виявлені робочою групою та скарга громадянки ОСОБА_4 від 29.10.2019.
Тобто, дисциплінарна справа фактично основана на матеріалах, зібраних та досліджених робочою групою.
На засіданні комісії слухали членів комісії, які доповідали з приводу обставин та фактів порушення ОСОБА_1 Законів України та інших підзаконних нормативних актів. Зі змісту протоколу № 7 слідує, зокрема, що ОСОБА_1 на запит ТОВ "Зерноком Агроюг" надав відомості із державного земельного кадастру про земельні ділянки, у той час, як відповідач вважає, що треба було надати відомості у формі витягу шляхом звернення до Центру адміністративних послуг зі сплатою адмінзбору. Порушенням дисциплінарна комісія також вважає надання позивачем відомостей з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками й землекористувачами у вигляді довідки (форма 6-зем) не у повному обсязі, що свідчить про наявність в діях необґрунтованих переваг одним громадянам перед іншими. Також листами Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим за підписом начальника ОСОБА_1 на запити Херсонської місцевої прокуратури були надані дані про нормативну грошову оцінку 23 земельних ділянок без формування відповідного витягу та минаючи Центр надання адмінпослуг.
Зі змісту подання дисциплінарної комісії від 06.11.2019 слідує, що:
"… в процесі розгляду матеріалів дисциплінарної справи членами комісії досліджено і проаналізовано всі наявні документи, зібрано додаткові документи та інформацію для з'ясування ступеню вини, наявності підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим ОСОБА_1 чи відсутності таких підстав по фактам дослідженим та виявленим робочою групою, утвореною наказом від 09.10.2019 № 210 та врахування обставин, зазначених в скарзі громадянки ОСОБА_4 (від 29.10.2019 вх.С-742/0/5-19).
По результатам роботи дисциплінарною комісією встановлено, що начальником Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру ОСОБА_1, грубо та систематично порушувались норми законодавства щодо порядку та форм надання відомостей з Державного земельного кадастру та інформації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок на запити фізичних та юридичних осіб.
Відомості з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на запити фізичних та юридичних осіб, в непоодиноких випадках не відповідали суті запиту з яким зверталися особи. Відомості що надавалися спонукали заявників на повторне звернення, адже містили узагальнену інформацію що не була предметом запитів.
Виявлене дисциплінарною комісією листування що забезпечувалося начальником Міжрегіонального управління свідчить про перевищення повноважень під час розгляду звернень.
Виявлені зловживання під час роботи Міжрегіонального управління в системі "ДОК ПРОФ 3" за період з 01.01.2019 по 09.10.2019 з картками "адмінпослуги вихідні (6-зем) ": допущено сканування двох різних за змістом відповідей з відривом виправлення близько місяця, але під одним номером (№№ 544, 545, 546, 547) та датою, тобто встановлено факт заміни одного документа іншим.
Дисциплінарною комісією Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області встановлено факт порушення начальником Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим ОСОБА_1 норм законодавства, а саме: Конституції України; Закон України "Про звернення громадян"; Закон України "Про державну службу"; Закону України "Про оцінку земель"; Закону України "Про Державний земельний кадастр"; Закону України "Про адміністративні послуги"; постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг"; Інструкції з діловодства у Головному управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженої наказом Головного управління від 29.02.2016 № 51/0/7-16; Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55; Положення про Міжрегіональне управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим, затверджене наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 06.01.2017 № 5/0/7-17; наказів Головного Управління від 17.11.2017 №283/0/7-17, від 10.05.2019 № 95, якими затверджені типові Інформаційні та Технологічні картки адміністративних послуг.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що начальник Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим ОСОБА_1 , як державний службовець та посадова особа, грубо та систематично порушував вимоги вищезазначених нормативних документів та наказів Головного управління та Держгеокадастру.
Дії начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонської області ОСОБА_1 кваліфіковано як перевищення службових повноважень відповідно до підпункту 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу": перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, та є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення …".
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:
а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;
б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов;
в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Таким чином, суд вважає, що для кваліфікації дисциплінарного проступку як такого, що має ознаки перевищення державним службовцем своїх службових повноважень, потребують доведенню та підтвердженню належними доказами факти вчинення державним службовцем дій з обов'язковим посиланням на норму закону, яка передбачає заборону на вчинення такої дії, або на Посадову інструкцію чи Положення про орган, яка не дає йому право так діяти.
Втім, суд відмічає, що ні протокол засідання № 7, ні прийняте на його підставі подання від 06.11.2019 не містять посилання на конкретні обставини чи вчинену ОСОБА_1 дію та посилання на конкретні законодавчі норми, які б свідчили про наявність у таких діях позивача ознак перевищення наданих йому повноважень.
Варто зауважити, що робоча група у висновках від 17.10.2019 відмітила, що по дослідженим нею фактам має місце невиконання та неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків. Проте, які саме посадові обов'язки позивач виконував неналежно, висновки робочої групи не містять.
Беручи до уваги ті обставини, що подання від 06.11.2019 не містить жодних фактів вчинення ОСОБА_1 дій, які б свідчили про перевищення ним своїх повноважень, з посиланням на норму законодавства, якою таке повноваження передбачене чи заборонене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який передбачає такий крайній захід дисциплінарного стягнення, як звільнення.
Стаття 19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), добросовісно та розсудливо.
Приймаючи рішення про звільнення позивача за перевищення службових повноважень, відповідно до п.п. 2-8 ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Натомість, ініціюючи дисциплінарне провадження відносно позивача на підставі висновків робочої групи, що утворена на власний розсуд, та яка всупереч Законів України "Про звернення громадян", "Про запобігання корупції" проводила перевірку службової діяльності позивача за анонімним і безпідставним зверненням, відповідач прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за відсутності жодних ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення щодо звільнення позивача із займаної посади.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи рішення про звільнення позивача з посади за п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак наказ від 07.11.2019 № 486-к про звільнення ОСОБА_1 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС та підлягає скасуванню.
Скасування наказу про звільнення позивача, передбачає поновлення його на посаді, з якої останній незаконно звільнений.
Разом з цим суд відмічає, що у період з 07.11.2019 до 13.11.2019 включно ОСОБА_1 тимчасово не працював у зв'язку із хворобою, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЛ № 824708.
Позивач наполягає на порушенні його прав відповідачем у зв'язку із звільненням під час тимчасової непрацездатності, оскільки це заборонено ч. 4 ст. 74 Закону України "Про державну службу" та ч. 2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України.
Суд відмічає, що 21.01.2020 начальник Головного управління прийняв наказ № 13-к, яким внесені зміни до наказу від 07.11.2019 № 468-к в частині дати звільнення ОСОБА_1 з посади, а саме: датою звільнення вважати 14.11.2019.
Таким чином, визначивши днем звільнення позивача з роботи 14.11.2019, відповідач самостійно виправив допущене порушення.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Закону № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження.
Частиною 4 ст. 72 Закону № 889-VIII визначено, що у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.
Під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч. 5 ст. 72 Закону №889-VIII).
Суд, розглядаючи даний спір, з'ясував, що у період з 18.10.2019 до 07.11.2019 позивач був відсторонений від виконання посадових обов'язків, перебуваючи при цьому на робочому місці. За вказаний період відповідач не виплатив позивачу заробітну плату, посилаючись на ч. 4 ст. 72 Закону України "Про державну службу". Також позивачу не відшкодовані страхові кошти за період тимчасової непрацездатності з 07.11.2019 до13.11.2019 включно.
Втім, суд не надає оцінку правомірності відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків та невиплату у зв'язку з цим заробітної плати й страхових коштів, оскільки позивач не оскаржує такі дії відповідача та не пред'являє до відповідача вимог з даного приводу.
Щодо позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідності до пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Як вбачається із виданої Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області довідки від 15.11.2019 № 32-21-0.52-5962/2-19 про заробітну плату ОСОБА_1 , позивачу за останні два місяці роботи нараховано 7564,90 грн. (вересень - 3328,56 грн. + жовтень - 4236,34 грн.). У вересні позивач відпрацював 9 робочих днів, у жовтні 12 робочих днів. Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 360,23 грн. (7564,90 грн. : 21 р.дн.).
Зважаючи на внесення змін до наказу від 07.11.2019 № 486-к, днем звільнення позивача з роботи є 14.11.2019, який вважається останнім днем роботи. Отже, час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у період з 15.11.2019 до 23.03.2020 становить 88 робочих днів, а тому стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 31700,24 грн. (360,23 грн. х 88 р.д. = 31700,24 грн.) з відрахуванням обов'язкових платежів.
Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, враховуючи приписи статті 371 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність звернення постанови суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з 15.11.2019 та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7564,83 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зважає на таке.
20.03.2020 позивач надіслав до суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 10000,00 грн., на підтвердження чого надав: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15.11.2019 № б/н, укладеного із адвокатом АО "Правові технології"; копію акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2019; копію виписки по рахунку АО "Правові технології" від 19.11.2019.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою… Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас суд зауважує, що ухвалою від 18.03.2020 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін, а клопотання про розподіл судових витрат у вигляді правничої допомоги надійшло до суду 20.03.2020.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
На підставі викладеного та з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, передбачених ч. 5 та ч. 6 ст. 134 КАС України, суд вважає, що розподіл судових витрат належить здійснювати в порядку ст. 252 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) від 07.11.2019 № 468-к про звільнення ОСОБА_1 (ронкпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з посади начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Поновити ОСОБА_1 (ронкпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з 15 листопада 2019 року.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) на користь ОСОБА_1 (ронкпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 31700 (тридцять одна тисяча сімсот) грн. 24 коп.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (ронкпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді начальника Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з 15 листопада 2019 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) на користь ОСОБА_1 (ронкпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7564 (сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 83 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 106030000