Справа № 500/564/20
26 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області, в якому просить зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6755,00 грн.
Ухвалою судді від 27.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №500/564/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
05.03.2020 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якій вказав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Вказав, що позивачка добровільно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і управління не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов'язання позивача до сплати даного збору. Також, зазначено, що позивачка звернулася до суду із пропущенням тримісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Позивач в судове засідання не прибула, проте її представник подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд даної справи без їх участі в письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання також не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області у судове засідання не прибув, подав письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
У відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
16.07.2019 року між позивачкою та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ліщиною О.П., зареєстрований в реєстрі за №1260, згідно якого ОСОБА_3 придбала двокімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 .
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції №0.0.1408546272.1 від 15.07.2019 року, позивачкою сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 6755,00 грн.
17.10.2019 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо сформування та подання до управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6755,00 грн.
Листом від 21.10.2019 №10751/0503 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивачку, про те, що підстав для повернення вказаного збору немає. Також зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого та другого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) є власником 1/1 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 1260, виданий 16.07.2019.
У відповідності до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" від 03.12.2019 №3696, ОСОБА_4 згідно обліку технічної інвентаризації в м.Тернополі не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м.Тернополі.
Відповідно до довідки керуючого ТВБВ №10019/02 №15 від 20.02.2020, ОСОБА_4 у списки на приватизацію житла за адресою АДРЕСА_3 не включена. Житлові чеки не використовувала.
Також, згідно довідки провідного економіста сектору РБ ТВБВ №10019/013 №38 від 17.03.2020 ОСОБА_4 у списки на приватизацію житла за адресою АДРЕСА_4 не включена, житлові чеки не використані.
Крім того, факт зарахування коштів до державного бюджету 15.07.2019 в сумі 6755,00 грн по сплаті збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №236 від 28.11.2019.
Суд зазначає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 819/33/17.
У відповідності до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано а судом не здобуто, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Додатково суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно із матеріалів справи листом від 21.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачці у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. З відповідним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 25.02.2020, тобто в строк передбачений ч.2 ст.122 КАС України, відтак твердження відповідача про те, що нею пропущено строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів є хибним.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 6755 (шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн 00 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції №0.0.1408546272.1 від 15.07.2019.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. сплачений згідно квитанції №32401 від 24.02.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 140357694
третя особа - управління Державної казначейської служби у м.Тернополі Тернопільської області, місцезнаходження: вул.Листопадова, 3, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 37977726.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.