Справа № 456/4992/19
Провадження № 3/456/81/2020
05.03.2020 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. , розглянувши матеріали, розглянувши матеріали, які надійшли від в.о. начальника оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, жителя та зареєстрованого АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
18.12.2019р. о 10 год. 45 хв. на території автостоянки, що по АДРЕСА_2 , зареєстровано факт продажу ОСОБА_1 із АЗС дизельного палива в кількості 21,73 літрів на суму 500 грн. ОСОБА_2 , без видачі жодного чеку, яка функціонувала без дозвільних документів (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, не дотримуючись вимог охоронної та пожежної безпеки, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
Правопорушник незважаючи на неодноразові виклики та застосування відносно нього приводу в судове засідання не з'явився, хоча судом був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно п.7 ч.1 ст.7 Закону України від 02.03.2015 року «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають, зокрема: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
За змістом ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається певний перелік документів.
Відповідно до вимог ст. 15 вищевказаного Закону оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Враховуючи вказане вище, на такий вид господарської діяльності як торгівля пальним та зберігання пального чинним законодавством передбачено обов'язкове ліцензування даної діяльності, при цьому на власника, який має бути зареєстрованим як суб'єкт господарювання (юридична чи фізична особа підприємець) покладається обов'язок пред'явити особам, які уповноваженні здійснювати контроль на автозаправочних станціях дозвільні документи, зокрема ліцензію.
Незважаючи на неявку ОСОБА_1 в судові засідання, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом серії ЛВ №23 від 18.12.2019р., розпискою ОСОБА_1 від 18.12.2019р., згідно якої йому передано на зберігання АЗС у вигляді сірого металевого вагончика з бочкою та заправочним модулем, поясненнями наданими ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 18.12.2019р. невідома йому особа, здійснювала заправку його автомобіля з металевого вагончика сірого кольору, що по АДРЕСА_2 дизельним паливом у кількості 21,73 л. на суму 500 грн., рапортом о/у другого відділу ОУ ГУ ДФС у Львівській області Горичко В. від 18.12.2019р., постановою міжвідомчої наради з питань стану протидії нелегальній діяльності автозаправних станцій та автогазозаправних пунктів від 12.10.2018р., дорученням Львівської обласної державної адміністрації від 20.08.2018р, наказом № 157/ 30/ 6165/ 896/ 262/ 165/ 1013/ 18/ 2-437/ 638/ 152-од/1859 від 23.10.2018р. про створення спільної міжвідомчої робочої групи для протидії нелегальній діяльності автозаправних станцій та авто газозаправних пунктів від 23.10.2018р..
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 на території автостоянки, що по АДРЕСА_2 Дуліби Стрийського району Львівської області, здійснив продаж із АЗС дизельного палива в кількості 21,73 літрів на суму 500 грн. ОСОБА_2 , без видачі жодного чеку, яка функціонувала без дозвільних документів (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, не дотримуючись вимог охоронної та пожежної безпеки.
Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, яке виразилось у торгівлі пальним без наявності ліцензії.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, а також враховуючи завдання КУпАП про виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 283, 284, КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень з конфіскацією металевого вагончика сірого кольору, бочки з ємністю 10 тонн, що знаходиться у вказаному вагончику, заправочного модуля (лічильника).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 /чотириста двадцять/ гривень 40 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником потерпілим його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Н. М. Янів