Справа № 466/2085/20
20 березня 2020 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020140090000836 від 16.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, -
встановив:
19.03.2020 року слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Львівської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140090000836 від 16.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим СВ Шевченківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 березня 2020 року №12020140090000836, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 15.03.2020 до Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області надійшла заява від гр. ОСОБА_5 про те, що 15.03.2020, приблизно о 04:30 год., невідома особа, перебуваючи у купе поїзда Київ-Львів, таємно, шляхом вільного доступу із білої ручної сумки, викрала грошові кошти на загальну суму 10 000 грн.
15.03.2020 о 08:00 год. по 08:08 год. було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду місця події вилучено кошти в сумі 300 (триста) гривень, а саме: 6 купюр номіналом по 50 гривень серій: УД 1117168; СУ 4310375; УП 8671198; ФА 8954135; СЙ 8173206; СК 2234341; грошові кошти - 100 (сто) гривень, а саме: 1 купюра номіналом 100 гривень, серія АА номер 5845433; грошові кошти - 1600 (одна тисяча шістсот) гривень, а саме: 8 купюр номіналом по 200 гривень, серій: УН 0456535; СЕ 5594468; СЄ 2626914; ЕЄ 2297090; КЛ 4048196; ЕЗ 9834188; ХД 0951908; ХЗ 5253144; грошові кошти - 1000 (одна тисяча) гривень, а саме: 2 купюри номіналом по 500 гривень, серій: ВЕ 1668559; СЗ 7002223; грошові кошти - 100 (сто) Євро, а саме: 1 купюра номіналом 100 Євро № S 11656134169; грошові кошти 10 (десять) доларів США, а саме: 1 купюра номіналом 10 доларів США № В 48689501 А.
Враховуючи викладене, а також те, що вищевказані вилучені під час огляду місця події речі мають доказове значення для досудового розслідування, просить накласти арешт на зазначені речі, оскільки, таке зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу викличе труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини.
У судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання про накладення арешту без їх участі.
Відтак, у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Оглянувши клопотання та додатки до нього, приходжу до висновку, що таке є не обґрунтованим, вищенаведені доводи викладені у ньому не підкріплені доказами, слідчим не додано жодних документів чи матеріалів, якими він обґрунтовує доводи клопотання, а тому відсутні підстави вважати, що дане майно має безпосереднє відношення до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у тому числі яким чином вони виявлені і вилучені та яке значення мають у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання про арешт майна не містить обгрунтування кому саме належать вилучені грошові кошти, крім цього відсутні докази того, що вилучені грошові кошти набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, керуючись ст. ст.170,171, 172, 173 КПК України, -
постановив:
у задоволенні клопотання клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020140090000836 від 16.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1