Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"25" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/90/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф, за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до Фізичної особи - підприємця Детюк Віти Олексіївни про звільнення торговельного місця
У судове засідання представники сторін не з'явилися
У січні 2019 року Мале приватне підприємство "Моріон" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Детюк Віти Олексіївни про зобов'язання звільнити торговельне місце. Позовні вимоги обґрунтовані припиненням строку дії договору оренди торговельного місця №246 від 13.06.2017 року, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний звільнити торговельне місце.
Ухвалою суду від 04.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 25.02.2020 року.
Ухвалою суду від 25.02.2020 року розгляд справи відкладено на 25.03.2020 року.
У судове засідання 25.03.2020 року представники сторін не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача 23.03.2020 року на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вмотивоване прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення від 11.03.2020 року про запровадження в Україні з 12.03.2020 року карантину через спалах у світі короновірусу, у зв'язку з чим Радою суддів України рекомендовано учасникам процесу утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін, а тому з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних короновірусною інфекцією COVID -19, на МПП «Моріон» з 18.03.2020 року було введено карантин, тимчасово припинено роботу підрозділів підприємства, працівників відправлено у відпустку та на дистанційну роботу.
Також 23.03.2020 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про те, що враховуючи що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та обмежені ГПК України строки розгляду таких справ, оскільки остаточний термін карантину невідомий, у випадку відсутності процесуальної можливості відкладення судом розгляду справи, повідомляє що не заперечує проти розгляду справи без участі представника МПП «Моріон» за наявними матеріалами справи, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, ні його представник в судове засідання 25.03.2020 року повторно не прибули. Суд вживав заходів щодо належного повідомлення відповідача ФОП Детюк Віти Олексіївни про дату, час та місце слухання справи. Однак конверти, в яких надсилалися ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи на адресу ФОП Детюк Віти Олексіївни, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , - повернулися із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання". Відомості про інші адреси, на які можливо надсилати кореспонденцію ФОП Детюк Віті Олексіївні суду не відомі.
Суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120, п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань. Отже, неотримання ухвал суду Фізичною особою - підприємцем Детюк Вітою Олексіївною у справі є наслідком її бездіяльності щодо їх належного отримання.
З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначені судові засідання 25.02.2020 року та 25.03.2020 року належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.
Водночас, статтею 202 ГПК України передбачено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, а саме:
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, суд розглянувши клопотання позивача вважає за необхідне зазначити таке.
Коло представників в господарському судовому процесі не обмежене нормами чинного законодавства і представництво юридичних осіб забезпечується згідно із ГПК України - через самопредставництво (ч. 3 ст. 56 ГПК України) або через представника (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Суд доводить до відома сторін, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).
Ухвалами від 04.02.2020 року та від 25.02.2020 року явка учасників до суду не визнавалася обов'язковою.
Суд нагадує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого суду», гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Суд вважає за необхідне також зазначити, що у справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. У справі "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain" зазначено, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. За статтею 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. За наведеного у сукупності, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Мале приватне підприємство "МОРІОН" є власником (оператором) ринку "МОРІОН", розташованого на двох суміжних земельних ділянках за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, та м. Рівне. вул. Шевченка 3, що підтверджується дозволом на розміщення об'єкта торгівлі №682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016 року.(арк.с. 17-26)
Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених Рішенням Рівненської міської ради від 31 травня 2011 року № 841 (арк.с.10-16).
Згідно з пунктом 1.20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними примірний договір, у якому рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках міста Рівного передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.
Згідно Додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 12.07.2012 року (арк.с. 31), який укладений між Рівненською міською радою (Орендодавець) та МПП "Моріон" (Орендар) останнім було прийнято у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлового будинку та влаштування торгового майданчика, яка знаходиться у м.Рівне на вул.Шевченка,3, за рахунок земель, які були надані МПП "Моріон" в тимчасове довгострокове користування (в тому числі на умовах оренди) рішенням Рівненської міської ради від 01.03.2001 року №429 (договір на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.04.2001 року №57). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3 587 кв.м. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Кадастровий номер №5610100000:01:026:0211.
Основним видом господарської діяльності позивача МПП "Моріон" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та випискою із вказаного реєстру щодо МПП "Моріон". Згідно пояснень до даного виду економічної діяльності цей клас 68.20. включає також діяльність ринків.
Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.
Згідно п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.200 № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Відповідно до п.2 вказаного вище Наказу від 26.02.2002 року № 57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.
Згідно п.1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.
Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009 року №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".
Згідно п. 7 Правил торгівлі на ринках затверджених 26.02.2002 року та п. 1.7. Правил торгівлі на ринках м. Рівного, Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно- будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.
Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул. Шевченка, 3) та лазні (вул. Шевченка,7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об'єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998 року № 407. 15 січня 2003 року із головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов.
13 серпня 2003 року видано дозвіл №682 на розміщення об'єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 року № 777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.
Також, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 року №39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов'язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані приміщеннях та на відкритих майданчиках.
Крім того, позивач погоджував роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016 року.
Отже, позивач має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку "Моріон".
13 червня 2017 року між позивачем (далі - орендодавець) та відповідачем (далі - орендар) укладено Договір оренди торговельного місця № 246/17 (арк.с. 47-48), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце № 246 загальною площею 2,10 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору). Договір підписано сторонами та скріплено відтиском печатки орендодавця.
За змістом п. п. 1.2., 1.3., 1.4. Договору об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), право власності на яку має орендар. Місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня набрання чинності цим договором.
Так, договором оренди чітко визначено торговельне місце на ринку "Моріон", яке було передано відповідачу ФОП Детюк В.О. в оренду, його площа та тип облаштування. Також наявна у справі схема їх розташування на території ринку.
Відповідно до акту приймання-передавання від 01.07.2017 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування місце № 246 загальною площею 2.10 кв. метрів. (арк.с. 49) Вказаний акт приймання-передавання від 01.07.2017 року підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки орендодавця.
Повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п. 6.10. договору).
Пунктом 6.1. договору (з урахуванням додаткової угоди від 15.07.2017 року) визначено, що договір набуває чинності з 01.07.2017 року та діє до 31.10.2017 року включно.
Отже, договір оренди торговельного місця № 246/17 від 13.06.2017 року припинений 31.10.2017 року.
Слід зауважити, що у матеріалах справи міститься надана позивачем Схема розташування металевого торговельного кіоску за номером 246 на земельній ділянці, що знаходиться в оренді МПП "Моріон" (кадастровий номер №5610100000:01:026:0211) в м.Рівне на вул.Шевченка, 3 (арк.с. 51). Схема розроблена інженером-геодезистом ОСОБА_1 . , що має відповідний кваліфікаційний сертифікат №010231 .
Із даної схеми вбачається, що торговельне місце за № 246 яке було надане в оренду підприємцю Детюк Віті Олексіївні, розташоване саме на території ринку МПП "Моріон", та не виходять за його межі.
Крім того, відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Згідно абз. 2 п. 22 Правил торгівлі на ринках Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.
Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.
Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно укладав із підприємцями, в т.ч. і з відповідачем договори оренди торговельних місць.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ст. 760 ЦК України передбачено, що Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Положеннями ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Нормами ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту ст. 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2017 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення за вих. №337 в якому позивач зазначив про закінчення терміну дії договору 31.10.2017 року, вказав, що якщо відповідач бажає здійснювати торгівлю на ринку "Моріон" йому необхідно негайно укласти договір оренди торговельного місця з МПП "Моріон". В якості доказу направлення вказаного листа відповідачу позивачем долучено до позовної заяви копію поштового повернення з відміткою «за закінчення м встановленого строку зберігання». (арк.с. 53).
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Враховуючи, що договір оренди торговельного місця № 246/17 від 13.06.2017 року припинив свою дію 31.10.2017 року, відтак орендар ФОП Детюк В.О. зобов'язана звільнити об'єкт оренди (торговельне місце №246 яке вона займає) на ринку МПП "Моріон" за адресою: м. Рівне. вул. Шевченка, 3, та повернути його орендодавцю за актом приймання - передачі.
Предметом доказування у справі є факт безпідставного продовження використання торговельних місць відповідачем після закінчення дії договорів оренди.
Суд зазначає, що відповідачем ФОП Детюк В.О. - не наведено обставин, які б спростовували факт користування нею торговельним місцем на ринку "Моріон" згідно договору оренди торговельного місця.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.
З огляду на зазначене та враховуючи вказані норми права, вимога позивача до відповідача ФОП Детюк В.О. - звільнити торгівельне місце №246 шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ, є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судового збору (витрати, які здійснив позивач звертаючись до суду з даним позовом) покладається на відповідача - ФОП Детюк В.О. в розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Керуючись статями 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Фізичній особі-підприємцю Детюк Віті Олексіївні ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 ), звільнити місце №246 загальною площею 2,10 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, вул. Шевченка, буд.3 у м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091), передане відповідачу для провадження торговельної діяльності згідно договору оренди торговельного місця № 246/17 від 13.06.2017 року, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Детюк Віти Олексіївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) - 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 26.03.2020 року.
Суддя Церковна Н. Ф.