Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
17 березня 2020 рокуСправа № 912/48/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/48/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В.", вул. Партизанська, 8, с. П'ятка, Чуднівський район, Житомирська область, 13222
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", вул. Соборна, 22, кв. 103, м. Кропивницький, 25009
про розірвання договору та стягнення 299 470,00 грн
Представники сторін участі не брали.
У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." (далі - ТОВ "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В.", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і технології", відповідач) про розірвання Договору купівлі-продажу від 13.11.2018 №ТТ-12000247 та стягнення 226 000,00 грн попередньої оплати, 73 470,00 грн пені, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору в частині поставки товару.
Ухвалою суду від 11.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, встановлені при її поданні.
Позивачем подано суду докази на виконання вказаної ухвали суду.
Ухвалою від 03.02.2020 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/48/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.2020, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи. Постановлено позивачу подати суду докази на які є посилання у позові.
Ухвалою від 27.02.2020 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу №912/48/20 до судового розгляду по суті на 17.03.2020.
02.03.2020 до суду надійшли від позивача пояснення та розрахунки на виконання ухвали суду від 03.02.2020 з зазначенням клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відповідних доказів у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем товариства та відсутністю юриста.
Частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.02.2020 встановлений п'ятиденний строк з дати отримання ухвали суду для подання розрахунку пені з зазначенням періоду її нарахування; докази направлення відповідачу претензії №94 від 21.11.2018; докази повернення відповідачем коштів 23.11.2018 та 31.07.2019.
У зв'язку з тим, що клопотання позивача про продовження встановленого судом строку подане - 02.03.2020, тобто після закінчення строку встановленого ухвалою суду від 03.02.2020, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.
Разом з тим, частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за власною ініціативою продовжити встановлений судом процесуальний строк.
Враховуючи те, що ухвалою суду позивача зобов'язано подати суду необхідні докази, з метою дотримання рівності прав сторін у господарському процесі та необхідності дослідження обставин позову, господарський суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 119 ГПК України, продовжити встановлений судом процесуальний строк для подання позивачем відповідних доказів.
В порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд приймає додаткові пояснення та розрахунки позивача, що надійшли до суду 02.03.2020.
16.03.2020 від ТОВ "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." засобами електронного зв'язку до суду надійшов лист, в якому позивач за відсутності юриста та скрутного матеріального становища просить розгляд справи 17.03.2020 проводити без його участі.
Сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Так, відповідач, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 06.02.2020 (а.с. 67). Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на юридичну адресу відповідача, підтверджену Витягом з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відзив на позов відповідачем суду не подано.
Ухвалу від 27.02.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті відповідач отримав 05.03.2020.
Будь-яких клопотань або пояснень від відповідача до суду не надходило.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 17.03.2020 за відсутності представників сторін.
На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -
13.11.2018 між ТОВ "Техніка і технології" (далі - продавець) та ТОВ "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." (далі - покупець) укладено Договір купівлі-продажу ТТ-12000247 (далі - Договір, а.с. 27-30), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (п. 1.1. Договору).
Кількість, комплектність товару визначається Сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору (Додаток № 1) (п. 1.2. Договору).
Загальна сума договору є сукупністю узгоджених сторонами партій товару, чи наданих послуг покупцю щодо товару в грошовому еквіваленті, зазначених в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).
Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору в 2-денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору (п. 2.2. Договору).
Товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 3.5. Договору строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-який зручній для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 18.11.2019, а, можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами (п. 8.1. Договору).
Відповідно до Додатку № 1 до Договору - Специфікації від 13.11.2018 сторони погодили, що Продавець зобов'язується поставити на адресу Покупця Товар відповідно до переліку: зернокидач МЗС-120 "Давид" вартістю 252 000,00 грн, у тому числі ПДВ 42 000,00 грн (а.с. 26).
ТОВ "Техніка і технології" виставило рахунок на оплату по замовленню № 12000247 від 13.11.2018 на суму 252 000,00 грн (а.с. 24).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." сплатило на рахунок ТОВ "Техніка і технології" кошти в загальній сумі 252 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №196 від 13.11.2018 (а.с. 23).
Листом №94 від 21.11.2018 позивач просив відповідача повернути йому передоплату у сумі 252 000,00 грн. Згідно довідки позивача, вказаний лист направлений відповідачу 21.11.2018 простою кореспонденцією.
Відповідачем 23.11.2018 повернуто позивачу 15 000,00 грн, а 31.07.2019 - 11 000,00 грн, про що свідчать відповідні платіжні доручення та виписки по рахунку позивача.
У зв'язку з неповернення відповідачем попередньої оплати у повному обсязі позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує наступне.
Положеннями статті 67 Господарського кодексу України, встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Водночас необхідно встановити чи порушив відповідач строк поставки товару.
Так Сторони у п. 3.5. Договору передбачили, якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки.
Отже, у зв'язку із незазначенням у Специфікації строку поставки товару необхідно застосовувати п. 3.5. Договору, тобто товар мав бути поставлений у розумні строки. При, цьому, сторони погодили, що про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупця в будь-якій зручній для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.
Оскільки позивач, як Покупець оплатив суму Договору 13.11.2018, а 21.11.2018 повідомив відповідача про, те що після непоставки товару в усно обумовлені строки (2 дні з дня повної оплати), необхідність в його отриманні відпала (непоставка зернокидача в обумовлені строки зірвала плани по збиранню та складуванню зерна), та 23.11.2018 відповідачем вже повернуто частину попередньої оплати, господарський суд дійшов висновку про те, що станом на 31.12.2019 (дату звернення з позовом до суду) позивач правомірно вважає закінченим розумний строк поставки товару.
Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, а також часткове повернення суми попередньої оплати, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Вимоги позивача про повернення попередньої оплати в сумі 226 000,00 грн, з огляду на умови Договору та норми діючого законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 73470,00 грн пені за період з 23.11.2018 по 23.11.2019 нарахованої з суми боргу 237000,00 грн, на підставі п.5.3. Договору.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов'язання порушене-грошове чи не грошове.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення не грошового зобов'язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі №912/2483/17, від 25.07.2018 у справі №904/7589/17, від 25.07.2018 у справі №904/8299/17, від 03.09.2018 у справі №908/2411/17.
Згідно п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару продавцем, покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки, товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар.
У випадку затримки поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати покупцем, покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов'язань передбачених даним договором. У разі наявності передоплати за товар, остання повертається покупцеві у 30 денний строк.
Згідно п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.
Разом з тим, господарський суд враховує, що сторонами в п. 5.3. Договору не погоджено базу нарахування пені, тобто не визначено умови її нарахування - від суми якого зобов'язання обраховується розмір пені у відповідному відсотковому розмірі, тому правові підстави для стягнення пені із відповідача відсутні.
Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 73470,00 грн пені за невиконання зобов'язань за договором по поставці товару заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про розірвання Договору господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Позивач свої зобов'язання за Договором щодо перерахування відповідачу попередньої оплати в загальній сумі 252 000,00 грн виконав 13.11.2018, проте відповідачем зобов'язання з поставки товару не виконано, не надано суду доказів поставки позивачу товару. Позовні вимоги відповідач не заперечив.
За ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Абзацом другим пункту 5.3 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати покупцем, покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов'язань передбачених даним договором. У разі наявності передоплати за товар, остання повертається покупцеві у 30 денний строк.
У листі №94 від 21.11.2018 позивач відмовився від зобов'язань за Договором, посилаючись на те, що необхідність у використанні замовленого товару, враховуючи закінчення розумного строку його поставки, відпала та просив повернути суму попередньої оплати. Відповідачем частково повернуто суму попередньої оплати.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору, з урахуванням визначеної Договором умови щодо права на розірвання його у зв'язку з простроченням поставки більше як на 30 днів (п. 5.3 Договору).
Таким чином, позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу № ТТ-12000247 від 13.11.2018 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про розірвання Договору купівлі-продажу від 13.11.2018 №ТТ-12000247 та стягнення 226000,00 грн попередньої оплати підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення 73470,00 грн пені заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.
Судовий збір, за правилами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 123, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу № ТТ-12000247 від 13.11.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." (вул. Партизанська, 8, с. П'ятка, Чуднівський район, Житомирська область, 13222, і.к. 38135754) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103, і.к. 36584896).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103, і.к. 36584896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА-АГРО Ч.В.В." (вул. Партизанська, 8, с. П'ятка, Чуднівський район, Житомирська область, 13222, і.к. 38135754) 226 000,00 грн попередньої оплати, а також 3 390,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.03.2020.
Суддя В.Г. Кабакова
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.