ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.03.2020Справа № 910/18882/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
простягнення 85 707 грн 69 коп.
Представники:
від позивача:Сечко С.В. - представник за довіреністю
від відповідача:не з'явився
27.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 85 707 грн 69 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Toyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_2 , цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4507579, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/18882/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
15.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.
20.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у зв'язку із необхідністю проведення у справі судової автотоварознавчої експертизи.
21.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
22.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив та заява про закінчення строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено, судове засідання призначено на 06.02.2020.
06.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач не визнає заяву відповідача про закінчення строку позовної давності.
У судовому засіданні 06.02.2020 судом оголошено перерву до 12.03.2020.
Представник відповідача у судове засідання 12.03.2020 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
У судове засідання 12.03.2020 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 12.03.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
10.08.2015 по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2 ; Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_3 ; Toyota Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.09.2019 у справі № 307/3397/15-к ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження № 12015070160001363 відносно нього закрито, цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином залишено без розгляду.
Вказаною ухвалою, серед іншого, встановлено, що обвинуваченим вчинено злочин невеликої тяжкості, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
08.10.2014 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" ) (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № тп6814а4ао, відповідно до умов якого, зокрема, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням, зокрема, транспортним засобом марки Toyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до звіту від 08.09.2015 № 1046/15 про оцінку автомобіля Toyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 (дата оцінки 14.08.2015), наданого оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю Український експертний центр "Експерт-сервіс" ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 102 321 грн 66 коп.
Згідно з страховим актом від 16.09.2015 № 1.003.15.11602/VESCO19672 та розрахунком страхового відшкодування до нього, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 85 707 грн 69 коп.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування позивачем виплачено страхове відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат мотор" у розмірі 85 707 грн 69 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2015 № 196 184, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4507579 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50 000 грн 00 коп., франшизи - 510 грн 00 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4507579, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_2 , власнику автотранспортного засобу марки Toyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове стра хування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4507579 розмір франшизи складає 510 грн 00 коп.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статей 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до лімітів відповідальності страховика, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими на суму 49 490 грн 00 коп. (50 000 грн 00 коп. (розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4507579) - "мінус" 510 грн 00 грн. (франшиза за полісом № АІ/4507579).
Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення страхового відшкодування суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у даній справі днем настання події (днем вчинення ДТП) є 10.08.2015. Отже, за змістом вищенаведених норм, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 11.08.2015 і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події. З урахуванням наведеного суд зазначає, що у даній справі позовна давність спливає у число та місяць останнього третього року - 10.08.2018.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 27.12.2019, що підтверджується відповідною відміткою Господарського суду міста Києва на першій сторінці позовної заяви, тобто після спливу позовної давності.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Разом з тим, як було зазначено судом вище, ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.09.2019 у справі № 307/3397/15-к ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження № 12015070160001363 відносно нього закрито, цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином залишено без розгляду.
Вказаною ухвалою серед іншого встановлено, що обвинуваченим вчинено злочин невеликої тяжкості, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, оскільки в процесі кримінального провадження № 12015070160001363, що підтверджено ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.09.2019 у справі № 307/3397/15-к було встановлено, що особою, винною у ДТП, яка сталася 10.08.2015 по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , то відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, особою, відповідальною за завдані збитки потерпілому, є винуватець ДТП - ОСОБА_2 .
Отже, суд вважає причини пропуску позовної давності поважними, оскільки до моменту винесення Тячівським районним судом Закарпатської області ухвали від 23.09.2019 у справі № 307/3397/15-к, не було встановлено особи, винуватої у вчиненні ДТП.
Крім того, відповідачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019 у розмірі 5 000 грн 00 коп.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (клієнт за договором) та Адвокатським бюро "Грідін і Партнери" (адвокатське бюро за договором) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокатське бюро зобов'язується надавати клієнту професійну правничу допомогупередбачену цим договором та/або додатками, додатковими угодами, завданнями - дорученнями до цього договору, а клієнт зобов'язується прийняти відповідну правничу допомогу та оплатити її.
Відповідно до завдання-доручення від 17.01.2020 до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 сума гонорару за надання правничої допомоги становить 5 000 грн 00 коп.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5 000 грн 00 коп. представником відповідача долучено до матеріалів справи завдання-доручення від 17.01.2020 № 40 до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019, платіжне доручення від 20.01.2020 на суму 5 000 грн 00 коп., акт прийому-передачі наданої правичної допомоги від 22.01.2020 № 37 до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019, а також детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019.
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на ціну позову та заявлений відповідачем розмір витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг не є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи, а тому суд вважає їх обгрунтованими на суму 3 000 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню частково, витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем, покладаються на позивача у розмірі 1 732 грн 28 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Гарант" (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул. Іллінська, 8, місто Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) грошові кошти у розмірі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев'ять) грн 24 коп.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул. Іллінська, 8, місто Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) на корисьт Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Гарант" (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 32382598) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн 28 коп.
4. В іншій частині позову щодо заявлених вимог в частині стягнення 36 217 грн 69 коп. відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 26.03.2020
Суддя Н.Б.Плотницька