Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"16" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/983/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"
про стягнення 541929,59 грн
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" 541929,59грн, з яких: 57347,66грн 3% річних, 384146,45грн пені, 100435,48грн інфляційних.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": 384146,45грн пені; 57347,66грн 3% річних; 100435,48грн інфляційних нарахувань; 8128,94грн судового збору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 у справі №906/983/18 залишено без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.03.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі № 906/983/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Ухвалою суду від 02.12.2019 суддя Прядко О.В. прийняла справу №906/983/19 до свого провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області Дєдух О.М. від 10.01.2020 №19/2020, у зв'язку з тим, що суддя Прядко О.В. з 26.12.2019 по 05.05.2020 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями № 906/983/18, згідно якого вказана справа була передана судді Вельмакіній Т.М.
Ухвалою від 15.01.2019 суддя Вельмакіна Т.М. прийняла справу №906/983/18 до свого провадження та призначила підготовче засідання.
25.02.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 16.03.2020.
16.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, згідно якого останній повідомляє, що сторонами по справі подано всі процесуальні документи, які стосуються розгляду справи та, враховуючи введений в Україні каранитин та рекомендації Ради суддів України, просить суд провести судове засідання без участі його представника.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином (а.с. 63, т.3).
Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі останніх за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи рекомендації Верховного суду України, викладені у постанові від 23.10.2019 у даній справі, господарський суд
30.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (покупець, відповідач) укладено договір №416-135-Н на купівлю-продаж природного газу (далі-Договір (а.с. 23-29, т.1)), за п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.
В період з 02.03.2016 по 14.02.2017 сторонами підписано Додаткові угоди №1-5 (а.с. 28-35, т.1).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 "Питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 було затверджено Статут Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", згідно якого змінено тип компанії на приватне акціонерне товариство та змінено найменування компанії, а саме повне найменування українською мовою - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Позивач вказує, що на виконання умов Договору передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 53304935,43грн.
Оскільки оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив п. 6.1. Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 57347,66грн 3% річних, 384146,45грн пені, 100435,48грн інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 526, 534, 611 ЦК України, ст.ст. 22,193 ГК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 22-32, т.3) проти позову заперечував, зсилаючись на відсутність своєї вини у неналежному виконанні зобов'язання щодо своєчасної оплати спожитого природного газу. Зокрема, пояснив, що розрахунки за спожитий газ проводились в порядку та на умовах, визначених Постановою КМУ від 30.09.2015 №792, відповідними постановами НКРЕ, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень. У зв'язку із вказаним, відповідач зазначає, що у нього була відсутня можливість впливати на порядок та строки проведення розрахунків, що виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
Згідно письмових пояснень (а.с. 40-46, т.3), зсилаючись на висновки Верховного Суду, позивач вважає, що необхідно встановити обставини, які підтверджували б порушення відповідачем зобов'язання в частині сплати вартості придбаного газу власними коштами у співвідношенні з конкретними періодами, актами приймання - передачі та з урахуванням сплаченого відповідно до протокольних рішень. Також позивач наводить порядок зарахування сплачених коштів, згідно Постанови КМУ №20 від 11.01.2005 та зазначає, що спільні протокольні рішення не містять дати проведення розрахунків, а визначають лише порядок проведення коштів по рахунках сторін і повернення їх на рахунки казначейства протягом одного дня.
Судом також враховується, що передаючи на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області справу № 906/983/18, у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 зазначив, що усупереч положенням процесуального законодавства суди не встановили всіх обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, а саме не з'ясували, в який термін покупець мав оплатити придбаний ним природний газ, коли фактично покупець здійснив оплату та за рахунок яких саме коштів. Унаслідок наведеного суди не дослідили обставини, які підтверджували би порушення відповідачем зобов'язання в частині сплати вартості придбаного газу власними грошовими коштами у співвідношенні з конкретними періодами, актами приймання-передачі та з урахуванням сплаченого відповідно до протокольних рішень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору №14/2101/18 від 12.09.2018 з Додатковими угодами до нього (а.с. 23-35).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу (а.с. 36-44, т.1) підтверджено, що в період з січня 2016 року по вересень 2016 року, на виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 53304935,62грн.
Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (пункт 6.2. договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 № 20 між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів Коростишівської районної державної адміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської райдержадміністрації, ТОВ "Поліссягаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету:
- від 19.02.2016 № 711 на суму 831 000,00 грн;
- від 21.03.2016 № 1021 на суму 7 874 000,00 грн;
- від 14.04.2016 № 1184 на суму 11 000 000,00 грн;
- від 14.04.2016 № 1185 на суму 8 200 000,00 грн;
- від 19.05.2016 № 1548 на суму 5 248 000,00 грн;
- від 23.05.2016 № 1613 на суму 1 700 000,00 грн;
- від 17.06.2016 № 1773 на суму 300 000,00 грн;
- від 17.06.2016 № 1774 на суму 3 500 000,00 грн;
- від 19.07.2016 № 1884 на суму 300 000,00 грн;
- від 19.07.2016 № 1885 на суму 1 400 000,00 грн;
- від 18.08.2016 № 2187 на суму 541 222,00 грн;
- від 18.08.2016 № 2188 на суму 368 156,00 грн;
- від 16.09.2016 № 2353 на суму 1 000 000,00 грн;
- від 16.09.2016 № 2354 на суму 1 328 253,00 грн;
- від 20.10.2016 № 2570 на суму 70 000,00 грн;
- від 17.11.2016 № 2819 на суму 947 205,00 грн, з яких 652 023,79 грн перераховуються за природний газ, поставлений у 2016 році за договором № 16-135-Н.
На підставі зазначених спільних протокольних рішень у рахунок оплати вартості природного газу за 2016 рік ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зарахувало 44 312 654,79 грн.
За змістом додаткових угод № 1 від 02.03.2016, № 4 від 22.08.2016 сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
Як вбачається з наданої позивачем виписки операцій по Договору "16-135-Н" за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 (а.с.46-48, т.1), частину вартості отриманого природного газу у розмірі 44312654,79грн відповідач оплатив за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Із поточного рахунку зі спеціальним режимом використання на рахунок зі спеціальним режимом використання позивача згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими постановою КМУ №792 сплачено 8992280,83, в результаті чого повне погашення заборгованості за спірний період відбулося 01.12.2016.
Статтею 12 ГК України передбачено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Наведене регулювання реалізовано шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок від 11.01.2005 №20).
Відповідно до Порядку від 11.01.2005 №20, держава взяла на себе бюджетне зобов'язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.
Наслідком підписання спільних протокольних рішень на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 є фактична зміна визначеного у договорі №16-135-Н від 30.12.2015 порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, оскільки підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором.
Вказана Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року №951 із 01.01.2018.
Аналогічний механізм фінансування субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню запроваджено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок).
Затверджений постановою №256 Порядок визначає, зокрема, що відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання).
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядками, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
Відтак правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. На виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить Порядок від 11.01.2005 №20 та Порядок №256 від 04.03.2002.
Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
Покладення обов'язків щодо оформлення та підписання відповідних документів, у даному випадку, на органи державної влади, позбавило відповідача можливості самостійно впливати в повній мірі на правовідносини за договором купівлі-продажу природного газу стосовно виконання обов'язку з оплати обсягів природного газу.
З аналізу положень Порядку № 256 убачається, що державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від процесу сплати за поставлений природний газ та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів за рахунок державних субвенцій.
Аналогічні правові висновки міститься в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 31.05.2019р. у справі №924/296/18 та постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.04.2019р. №906/278/18, постанові Верховного суду від 09.09.19 у справі № 908/885/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 922/932/19.
Оскільки частина розрахунків у розмірі 8992280,83грн здійснювалась відповідачем шляхом перерахування коштів із спецрахунку на спецрахунок, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015, суд враховує таке.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" (яка діяла на час спірних правовідносин), споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30 вересня 2015 року "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на час існування правовідносин між сторонами), затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - постанова КМУ №792).
У відповідності до Порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі-Порядок) постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов'язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів (пункт 2 Порядку).
Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог (п.3 Порядку).
Згідно з пунктом 4 Порядку, уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв'язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Пунктом 2 Постанови КМУ №792 визначено, що уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, до спеціальних обов'язків яких включено обов'язок з постачання природного газу, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам для виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкрите акціонерне товариство Державний ощадний банк України, публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк та публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України.
Пунктом 1 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ передбачено, що цей Порядок визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з постачальниками природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), і оптовими продавцями природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з продажу природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (далі - оптові продавці).
У пункті 2 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ зазначено, що споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.
Згідно з пунктом 4 Порядку, проведення розрахунків за спожитий природний газ установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме:
до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня;
до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2516 від 30 вересня 2015 року (в редакції, що діяла на момент існування правовідносин між сторонами) затверджено "Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", відповідно до якого, цей алгоритм установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам (далі постанова НКРЕКП №2516 від 30.09.2015).
Згідно з пунктом 4 Алгоритму, газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму.
Відповідно до пункту 6 Алгоритму споживачі, які відносяться до категорій "населення" та "ТКЕ - населення" оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами.
Наведений вище визначений чинним законодавством спеціальний порядок розрахунків за природний газ між постачальниками та оптовими продавцями природного газу через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання був також закріплений сторонами в пункті 6.2. договору, в якому сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
Отже з урахуванням наведеного, відповідач може здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання в межах коштів, передбачених нормативами перерахування коштів, затвердженими НКРЕКП. При цьому, відповідач самостійно не мав можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок відповідача, уповноваженим банком самостійно розподілялися згідно з затвердженим постановою НКРЕКП алгоритмом та перераховувалися на рахунок позивача. Тобто, у даному випадку, державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, тобто змінює остаточний строк здійснення розрахунків за договором. У цьому зв'язку безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач мав можливість здійснювати оплату за договором власними коштами.
Згідно з частиною 3статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
При цьому положення норм наведених постанов Кабінету Міністрів України є обов'язковим для учасників розрахунків, виходячи з їх змісту. Відтак, строки та порядок здійснення розрахунків за поставлений природний газ визначаються саме нормами наведених постанов.
Підписавши договір №16-135/Н від 30.12.2015 (в тому числі п.6.2, який передбачає рахунок з спеціальним режимом використання) НАК "Нафтогаз України", тим самим дав згоду на розподіл коштів при розрахунках за поставлений газ згідно Алгоритму, передбаченого постановою НКРЕКП №2516 від 30.09.2015 року. Тобто, позивач погодився з порядком списання коштів уповноваженим банком, а відтак і з періодами, коли ці кошти будуть перераховані йому. Тому, всі прострочення, які відображені позивачем у розрахунку судом оцінюються не як прострочення, а як оплата в порядку Алгоритму.
Тобто, судом встановлено, що у правовідносинах, які склалися між сторонами, державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків, який фактично усуває відповідача від процесу розподілу коштів на свій розсуд.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.03.20
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.).