61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
24.03.2020 Справа № 905/2273/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Доннік А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь
до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 235525,40грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача не з'явився.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 235525,40грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь за наявними у матеріалах справи залізничними накладними протягом квітня 2019 року, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 235525,40грн.
Ухвалою суду від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2273/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
02.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивач не вірно розрахував суму штрафу за накладними №37970696, №37980596, №37909751. До відзиву відповідач надав заяву, в якій просить суд зменшити розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 10% від обґрунтованої суми позову, до 23552,50грн.
11.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, заяву про зменшення розміру штрафу. Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та заяві про зменшення розміру штрафу, просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафу в повному обсязі. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2273/19 на 30 (тридцять) днів.
11.02.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів на підтвердження надання правової допомоги до матеріалів справи, в заяві позивач просить стягнути з відповідача 5064,70грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/2273/19, призначено розгляд справи по суті на 24.03.2020 об 11-40год.
Представник позивача та відповідача в судове засідання 24.03.2020 не з'явились, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
Протягом квітня 2019 року відповідач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман здійснив доставку вантажів на станцію призначення - Сартана Донецької залізниці, одержувачем якого є позивач, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" за залізничними накладними, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.
За твердженнями позивача перевезення вантажу за вказаними накладними було здійснено із порушенням визначених строків доставки.
Зазначена обставина і послугувала підставою для подачі даної позовної заяви про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.
Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Статтею 41 Статуту залізниць України регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Позивач наполягає, що у квітні 2019 року на адресу позивача (вантажоодержувача) надійшли вагони з вантажем за вищевказаними залізничними накладними із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012 Вищого господарського суду України "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу за квітень 2019 року у розмірі 235525,40грн.
Як стверджує відповідач у відзиві, у накладних №37970696, №37980596, №37909751 міститься відмітка про збільшення терміну доставки вантажу.
Посилання відповідача на збільшення терміну доставки вантажу з огляду на пункт 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
- виконання митних та інших адміністративних правил;
- тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
- необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
- вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
- інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
У вказаних накладних (графа 49 - відмітки залізниці) міститься відмітка про збільшення терміну доставки вантажу з посиланням на акти залізниці.
Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів, комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Як встановлено судом, жодних актів, на які міститься посилання у накладних (графа 49 - відмітки залізниці) відповідачем суду не надано. Також відповідачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що за такими накладними саме відправником або одержувачем допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок довести ті обставини, на які відповідач посилається в підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку, обставини наявності підстав у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу, покладено на відповідача.
Водночас, виходячи із приписів Правил складання актів, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність/відсутність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 905/912/19, у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 910/3745/19
Враховуючи вищевикладені обставини, у суду відсутні підстави, відповідно до яких могло бути збільшено строк перевезення вантажу згідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу.
Таким чином, оскільки факт прострочення термінів доставки вантажу належним чином доведений матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 235525,40грн. є обґрунтованими.
У відзиві відповідач зазначив, що вагони, які прибувають на адресу позивача не приймаються останнім до вивантаження та простоюють на під'їзних коліях, за інформацією про вантажну роботу по станції Сартана за березень 2019 року зрив вивантаження ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" склав 734 вагона.
Наведення відповідачем статистичних даних по вантажній роботі станції призначення Сартана Донецької залізниці та порівняних даних про використання вагонного парку залізниці не стосується предмету даного спору та не спростовує факт порушення строків доставки вантажу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи накладні, суд встановив, що на календарних штемпелях дата видачі та дата прибуття вантажу співпадають, отже спростовується твердження відповідача з приводу того, що простій вагонів відбувається з вини самого позивача.
З урахуванням наведеного, викладені у відзиві заперечення на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу до 10% від ціни позову суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського суду України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
На відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вже зазначалося, в обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на ускладнення транспортного сполучення у межах регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції, що також суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Проте, суд не може визнати винятковим випадком, який в силу наведених вище положень законодавства України може слугувати підставою для зменшення судом розміру штрафу, здійснення діяльності відповідача у зоні проведення антитерористичної операції, оскільки, по-перше, відповідачем у цій справі є Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходженням якого є м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", по-друге, у даному випадку суд враховує, що і позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у м.Маріуполь, який є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція та знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що, в свою чергу, негативно позначається на його господарській діяльності.
Отже, у вирішенні питання щодо зменшення штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
Також суд зазначає, що правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку ПАТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
Разом з цим, відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, слід зазначити, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитками, чи ні.
За таких обставин, суд робить висновок щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.
Позивачем у позовній заяві також заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5064,70грн. До матеріалів справи надав документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та розрахунок розміру винагороди приймання - передачі наданих послуг, відповідно до якого:
- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 301,05грн;
- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) (2 години) - 602,10грн;
- перевірка та підготовка документів (2 година) - 602,10грн;
- складання позовної заяви (2 години) - 602,10грн;
- складання та подання відповіді на відзив (2 години) - 602,10грн;
- гонорар за складність справи (1% від ціни позову) - 2355,25грн.
Суд дослідивши клопотання позивача та додані до нього докази, встановив наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч. 1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як встановлено судом, 29.03.2018 між Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» (далі - адвокатське об'єднання) та Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - клієнт) було укладено договір №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1-1.2. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору.
08.11.2019 між Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» укладено додаткову угоду №61 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 235525,40грн. Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки на території України, в тому числі у Верховному суді.
Вказаною додатковою угодою було встановлено наступний перелік та вартість послуг: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції 301,05грн за годину; збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) 301,05грн за годину; перевірка та підготовка документів 301,05грн за годину; складання процесуальних документів (клопотання, заяви, скарги) 301,05грн за годину; складання та подання заперечень, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, письмових пояснень 301,05грн за годину; участь у судових засіданнях у суді першої інстанції 1000,00грн судодень; підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу, рішення суду, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення проти відкриття апеляційного провадження 301,05грн за годину; участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції - 2000,00грн судодень; підготовка та подання касаційної скарги на ухвалу, відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження 301,05грн за годину; участь у судових засіданнях у Верховному Суді 3000,00грн судодень, гонорар за складність справи 2355,25 грн.
Згідно з п.3.1 додаткової угоди №61 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється протягом п'яти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об'єднання.
Відповідно до п. 6.2. вищезазначеної угоди адвокатське об'єднання надає клієнту акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг), в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатським об'єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).
Як вбачається з розрахунку розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2020 за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018, який є невід'ємною частиною акту №1 від 20.01.2020 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №61 від 08.11.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, сторони дійшли взаємної згоди щодо наступного переліку, обсягу та вартості послуг, виконаних по даній справі, а саме: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 301,05грн; збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) (2 години) - 602,10грн; перевірка та підготовка документів (2 година) - 602,10грн; складання позовної заяви (2 години) - 602,10грн; складання та подання відповіді на відзив (2 години) - 602,10грн; гонорар за складність справи (1% від ціни позову) - 2355,25грн.
Сторони погодили вартість послуг адвокатського об'єднання в сумі 5064,70грн.
Адвокатське об'єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА" виставило позивачу рахунок № 20 від 20.01.2020 на суму 5064,70грн за послуги відповідно до додаткової угоди № 61 від 08.11.2019.
Згідно платіжного доручення №4500009338 від 04.02.2020 позивач перерахував на поточний рахунок Адвокатського об'єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА" грошові кошти в розмірі 5064,70грн за послуги за договором №180329/АЗСТ від 29.03.2018, рахунку № 20 від 20.01.2020.
Повноваження адвоката Костікової О.О. підтвердженні довіреністю №09-18/6942 від 27.12.2019 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3495 від 14.07.2010, згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Костікової О.О., форма адвокатської діяльності - Адвокатське об'єднання: "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА".
Повноваження адвоката Андрєєва А.А. підтверджені довіреністю №09-18/7147 від 03.05.2019 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5433 від 27.03.2009.
Отже, заявником доведено факт виконання адвокатами послуг правничої допомоги, які були визначені додатковою угодою №61 від 08.11.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018.
За висновком суду, заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5064,70грн відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що позов задоволений, відповідач не заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу позивача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у сумі 5064,70грн.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86,129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 235525,40грн, задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, буд.22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87501, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1; код ЄДРПОУ 00191158) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 235525,40грн, витрати на правову допомогу в сумі 5064,70грн, судовий збір у розмірі 3532,88грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач (стягувач) - Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87501, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1; код ЄДРПОУ 00191158).
Відповідач (боржник) - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; код ЄДРПОУ 40150216).
Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2020.
Суддя Г.Є. Курило