26.03.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2867/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу "Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 (дата підписання рішення 20.12.2019, суддя Загинайко Т.В.) у справі
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро
до сільськогосподарського кооперативу "Україна", с.Мар'ївка Магдалинівського району Дніпропетровської області
про стягнення 189 614,05 грн.
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення сільськогосподарського кооперативу "Україна" 189 614,05 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного використання земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за результатами заходу державного контролю було здійснено огляд земельної ділянки державної власності розташованої на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за результатами чого виявлено, що СК "Україна" використовується земельна ділянка загальною площею 52,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину.
Таким чином, позивач вважає, що в діях директора СК "Україна" встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 52,0 га, розташованого на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що є порушенням ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, відповідальністю за що передбачена п.б ст.211 Земельного кодексу України, ст.53-1 КУпАП та ст.197-1 Кримінального кодексу України.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у даній справі позов задоволено. Стягнуто з сільськогосподарського кооперативу "Україна" на користь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 189 614 грн. 05 коп. - шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки та 2 844 грн. 21 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується наявність в діях відповідача протиправної поведінки по самовільному зайняттю земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності,
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Сільськогосподарський кооператив "Україна", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що в акті обстеження земельної ділянки № 29-ДК-ДК/6/АО/Ю/01/17 від 29.05.2017 та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 29- ДК/16/АГІ/09/01/17 від 29.05.2017 зазначено план-схему земельної ділянки площею 52 га.
Ця план-схема складена шляхом обведення колом невідомої територій не зазначено межі цієї земельної ділянки, її кадастровий номер, хоча у відповідності до ст.79 Земельного кодексу України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Сформованою земельна ділянка вважається коли визначено її площу, межі та інформацію про неї внесено до Державного земельного кадастру, згідно ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України.
Тобто, на думку апелянта, для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно визначити її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення та визначити права щодо неї. Ця інформація обов'язково повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Відсутність такої інформації про земельну ділянку унеможливлює проведення будь-яких нарахувань шкоди за самовільне її зайняття.
Із вказаних актів є незрозумілим, яким чином інспектором визначалася площа земельної ділянки, які засоби вимірювання використовувалися, хто проводив обміри.
Заявник апеляційної скарги не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи підтверджується наявність в діях відповідача протиправної поведінки по самовільному зайняттю земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Скаржник вважає помилковим висновок суду щодо наявності в діях відповідача протиправної поведінки по самовільному зайняттю земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а також нарахування відповідної шкоди.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.
Позивач стверджує, що матеріалами справи підтверджується наявність в діях відповідача протиправної поведінки по самовільному зайняттю земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, постановлено здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи, без повідомлення (виклику) учасників справи.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
У травні 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороню земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Холоділіним Антоном Миколайовичем у присутності землевпорядника Голубівської сільської ради Борулько Юлії Олексіївни проведено обстеження земельних ділянок на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що складено акт від 29.05.2017 №29-ДК-ДК/6/АО/10/01-17 обстеження земельної ділянки (надалі - акт обстеження, а.с. 13-14).
З акту обстеження вбачається, що обстеження земельної ділянки проведено у зв'язку з проведенням перевірки додержання вимог законодавства, загальна площа земельних ділянок 52га, площа, на якій вчинено правопорушення (чи яку необхідно обстежити) 52 га, форма власності - державна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; результати обстеження земельної ділянки: земельні ділянки загальною площею 52 га самовільно зайняті директором СК "Україна" ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Голубівської сільської ради Новомосковського району.
Також за результатами проведеної перевірки було складено акт від 29.05.2017 №29-ДК-ДК/16/АП/09/01-17 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки (а.с. 15-16), в якому зафіксовано те, що: з виїздом на місце було здійснено огляд земельних ділянок на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за результатами чого виявлено, що запитувані земельні ділянки загальною площею 52 га. оброблені; представниками Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на вищевказаних земельних ділянках було зафіксовано техніку (трактор з сівалкою державний номер НОМЕР_1), яка належить сільськогосподарському кооперативу "Україна"; зі слів водія трактора обробляти ділянки наказав директор Сільськогосподарського кооперативу "Україна" ОСОБА_3 ; за результатами обстеження встановлено, що директор сільськогосподарського кооперативу «Україна» ОСОБА_3 обробив та використовує за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину земельні ділянки загальною площею 52 га, які відносяться до земель державної власності.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 29.05.2017 директору Сільськогосподарського кооперативу "Україна" ОСОБА_3 видано припис №29-ДК-ДК/0007Пр/03/01/-1 (а.с. 17-18) на усунення у 30-денний термін виявленого правопорушення, а саме: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
За результатами проведеної перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Холоділіним Антоном Миколайовичем 01.06.2017 складено протокол №29-ДК-ДК/001/П/07/01/-17 про адміністративне правопорушення (надалі - протокол), відповідно до якого встановлено, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства директором СК "Україна" ОСОБА_3 самовільно зайнято земельні ділянки загальною площею 52 га на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (землі сільськогосподарського призначення), що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Як вбачається з протоколу другий примірник протоколу було отримано ОСОБА_3 особисто, про що свідчить його підпис на вказаному протоколі (а.с. 19-20).
Відповідно до протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 08.06.2017 о 10 год. 00 хв. в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
ОСОБА_3 у протоколі зазначено, що протокол складено неправомірно, з чим не погоджується.
Постановою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.06.2017 №29-ДК-ДК/0010По/08/01/1 справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив директор СК "Україна" ОСОБА_3 , закрито. Матеріали справи передано до Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області (а.с. 21-22).
Згідно з розрахунком (а.с. 23-24), здійсненим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу здійснення державного контроль за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування з контролю за використанням та охороною земель Головного управління у Дніпропетровській області Холоділіним Антоном Миколайовичем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", розмір шкоди, заподіяної Сільськогосподарським кооперативом «Україна» в особі ОСОБА_3 , внаслідок самовільного зайняття землі сільськогосподарського призначення державної форми власності що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, становить 189 614,05 грн.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі та поданих запереченнях доводи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом спору у дані справі є відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного використання земельної ділянки.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням (пункт "а"); одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань (пункт "в").
Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.
Статтею 10 цього Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за користування землею - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності, про що зазначено у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів (статті 156, 157 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позовних вимог застосував до спірних правовідносин принципи права, які регламентують деліктні зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої правопорушенням.
За змістом ст.22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондується з положеннями ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Відсутність будь-якого із зазначених елементів виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Отже, відшкодування шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Суб'єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов'язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов'язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов'язок із відшкодування шкоди.
Вимагаючи відшкодування збитків, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до п.4. Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 "№15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (підпункту 25-1); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення (підпункт 25-7); розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку (підпункт 25-8).
Згідно Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №355 "Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів", який був чинний на момент складення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, було запроваджено в діловодство Держгеокадастру, зокрема, бланк акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 3.
У вказаному додатку 3 міститься бланк вищевказаного акту, в якому повинні бути зазначені, зокрема, посади, прізвища, імена та по батькові осіб, що були залучені до перевірки; посада, прізвище, ім'я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці. Даний акт підписується особами, що склали акт, особами, які були присутні при перевірці, представниками чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що не всі графи в акті перевірки були заповнені державним інспектором, не зазначено, що представник відповідача або свідки були присутні при перевірці.
Державний інспектор у акті перевірки зазначив, що на спірній земельній ділянці було зафіксовано техніку (трактор з сівалкою державний номер НОМЕР_1 ), яка належить СК "України", а також про те, що зі слів водія трактора обробляти земельні ділянки наказав директор СК "Україна" ОСОБА_3 .
Разом з цим, до акту перевірки не долучено жодних матеріалів письмових пояснень опитаних осіб, матеріалів фото- і відеофіксації тощо, які б підтверджували правопорушення.
Постановою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.06.2017 №29-ДК-ДК/0010По/08/01/1 справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив директор СК "Україна" ОСОБА_3 , закрито на підставі п.1 ст.247 КУаАП. Матеріали справи передано до Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області (а.с. 21-22).
Зазначеною постановою встановлено, що директор СК "Україна" ОСОБА_3 порушив вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, а саме ОСОБА_3 самовільно займає земельні ділянки площею 52 га на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.197-1 Кримінального кодексу України
У відповідності до вимог частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Усі інші факти та обставини підлягають доказуванню, тобто повинні бути доведені сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, в загальному порядку.
Апеляційний господарський суд вважає, що за своїм змістом постанова Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.06.2017 №29-ДК-ДК/0010По/08/01/1 не встановлює фактичні обставини вини директора СК "Україна" ОСОБА_3 та вчинення останнім адміністративного правопорушення (протиправність дій ОСОБА_3), а встановлює лише обставини наявності у діях останнього ознак злочину, відповідальність за який передбачено ч.1 ст.197-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином, наведена постанова не може свідчити про доведений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.
Отже, позивачем пред'явлено позов у даній справі за відсутності та недоведеності всіх обов'язкових підстав для деліктної відповідальності відповідача, а саме протиправності дій його керівника та вини останнього у заподіянні шкоди, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (надалі - Методика).
Згідно п.4 Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року.
Отже, основною складовою частиною цього розрахунку є площа самовільно зайнятої земельної ділянки.
З актів перевірки та обстеження не вбачається яким чином визначено площу спірної земельної ділянки.
Відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", містяться в єдиній державній геоінформаційній системі - Державний земельний кадастр.
Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю. (ст.2 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру (ст.3 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Індексна кадастрова карта (план) є картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану) (ч.1 ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим (ч.1 ст.20 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Позивачем не надано доказів внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки площею 52,0 га, розташованої на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Встановивши наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність, у даному випадку, складу елементів цивільного правопорушення, що виключає відповідальність відповідача за заподіяну шкоду.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що відсутність інформації щодо ідентифікації земельної ділянки унеможливлює проведення будь-яких нарахувань шкоди за самовільне її зайняття.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на п.3.1 наказу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", оскільки цей наказ скасовано наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2010 № 478.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи викладене, рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу "Україна" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №904/2867/19 скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро на користь сільськогосподарського кооперативу "Україна", с.Мар'ївка Магдалинівського району Дніпропетровської області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 266,32 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді В.Ф.Мороз
А.Є.Чередко