20 березня 2020 року Справа №160/1527/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
10.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) № Ф-278360-55 від 08.11.2019 року у розмірі 27 219, 26 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із встановленим строком для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 27.02.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.03.2020 до суду від представника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обгрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначив, що адміністративний позов було подано поза межами строку, визначеного ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки строк на оскарження вимоги про сплату недоїмки складає десять календарних днів з дня її надходження, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.08.2019 № 480/106/19. З копії рекомендованого повідомлення про вручення оскаржуваної вимоги, яке позивач додав до позову, вбачається, що оскаржувана вимога ним отримана особисто 09.01.2020, тоді як з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 10.02.2020, тобто на 22 день за останнім днем узгодження вимоги.
З урахуванням вищевикладеного, представник Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) без розгляду.
Згідно із приписами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Дія зазначеного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону №2464-VI).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ).
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464- VІ у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Таким чином, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VІ, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.
Разом з тим, положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464- VІ передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.
Наведена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.08.2019 №480/106/19.
Суд звертає увагу, що позивачем до суду не надано доказів оскарження в адміністративному порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2019 №Ф-278360-55 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 27 219,26 грн., у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позивач мав звернутися до суду з даним адміністративним позовом у 10-денний строк з дня отримання вказаної вимоги.
Зі змісту позовної заяви та копії рекомендованого повідомлення про вручення оскаржуваної вимоги, яку позивач додав до позову, вбачається, що оскаржувана вимога отримана ним особисто 09.01.2020. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою лише 10.02.2020, тобто з пропуском десятиденного строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ч. 13 ст. 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою з поважними письмовими обґрунтуваннями причин пропуску такого строку.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко