18 березня 2020 року Справа № 160/2986/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
при секретарі судового засідання Ткач Л.А.
за участю:
представника позивача Чехути В.М.
представника відповідача не прибув
представника третьої особи не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Блок ЛТД» до виконавчого комітету Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПП «ПРОФЕСІОНАЛ-І», ТОВ «ДНІПРОБІЗНЕСБУД», ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», ТОВ «ФАБРИКА НА СПОРТИВНІЙ», ТОВ «ДОПОМІЖНА АВТОСТОЯНКА», ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОРПУС», ПП «ЧИПОЛЛІНО», ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», ТОВ «СИНХРОФАЗОТРОН V», ОСОБА_1 , ТОВ «КЛМ ЕСТЕЙТ», ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ», ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним пункту положення, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
02.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Блок ЛТД» з позовом до виконавчого комітету Кам'янської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним пункт 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами);
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради, викладене в листі № 6вих-21/2 від 13.02.2019 року, про відмову привести рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами) в частині визначення складу комісії з визначення розміру збитків у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (зі змінами);
- зобов'язати виконавчий комітет Кам'янської міської ради прийняти рішення про внесення змін до п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами), з метою приведення його у відповідність до абзацу 2 пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.09.2018 року на адресу ТОВ «Фірма ЛТД» надійшов лист від Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради № 08-08/2255 від 27.08.2018 року «Про добровільну сплату збитків». В листі містилася вимога про сплату збитків в розмірі 28 749 393,16 грн., які були нараховані на виконання рішення Виконавчого комітету міської ради м. Кам'янського № 247 від 22.08.2018 року «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського».
З метою ознайомлення з Рішенням № 247 позивачем було направлено відповідачу адвокатський запит з вимогою надати запитуване рішення та інформацію про те, на підставі чого рішення прийнято.
За поясненнями позивача, із отриманої відповіді позивачу стало відомо про існування Рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» № 84 від 07.02.2005 року (зі змінами), яким затверджено Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.
Позивач вважає вказане Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затверджене Рішенням № 84, в частині визначення складу комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам протиправним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Позивач зазначає, що починаючи з 17.03.2017 року Рішення №84 в частині п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення збитків не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», оскільки, передбачає залучення до участі в роботі комісії представників природоохоронного органу - Держекоінспекції, лише в окремих випадках, а не на постійній основі.
При цьому, позивач вказує, що Положення про комісію з питань визначення збитків, затверджене Рішенням № 84 має відповідати Постанові № 284 та не може суперечити їй, в тому числі не може встановлювати інший порядок визначення збитків чи склад органу, який уповноважений визначати розмір збитків.
На думку позивача, з 17.03.2017 року Рішення № 84 є протиправним і підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки порушує норми чинного законодавства, внаслідок не приведення його у відповідність до абз. 2 п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою № 284 в частині п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.
Ухвалою суду від 08.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду загального позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
20.05.2019 року, не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач зазначає що згідно оскаржуваного Положення до складу комісії входить також за посадою представник Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, а тому відповідач вважає, що вимоги позивача є формальними і спрямовані виключно на уникнення відповідальності за несплату грошових коштів за фактичне землекористування. За поясненням відповідача, позивач не зазначає в чому саме полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача через неучасть у комісії, яка визначила розмір збитків, завданих територіальній громаді міста у вигляді недоотриманої орендної плати, представників Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
Відповідач зазначає, що виконавчими органами міської ради вживаються заходи щодо приведення змісту оскаржуваного положення у відповідність до чинного законодавства України.
Окрім того, відповідач також не погоджується з тим, що лист № 6вих-21/2 від 13.02.2019 року, яким було розглянуто звернення ТОВ Фірма «Блок ЛТД» є рішенням Виконавчого комітету Кам'янської міської ради. Відповідач зазначає, що даний лист був відповіддю на звернення позивача і не є рішенням Виконавчого комітету Кам'янської міської ради ні за характером, ні за змістом, ні за формою, ні за юридичною силою, а є лише результатом розгляду звернення позивача. Відповідь на звернення, яка була оформлена листом № 6вих-21/2 від 13.02.2019 року не встановлює, не змінює та не припиняє прав чи обов'язків для позивача, а також не має обов'язкової сили для останнього. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
28.05.2019 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не заперечує, що оскаржуваний пункт 1.2 Положення не відповідає чинному законодавству, а вживає заходів для усунення вказаних порушень.
Позивач наголошує, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, пункт 1.2 Положення передбачає залучення до участі в роботі комісії представників природоохоронного органу, Держекоінспекції, лише в окремих випадках, а не на постійній основі.
Позивач зазначає, що порушення прав і законних інтересів позивача полягає в тому, що до останнього було застосовано відповідачем Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затверджене рішенням відповідача № 84 від 07.02.2005 року, яке не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили, яким врегульовано відповідні правовідносини, в наслідок чого розгляд питання про спричинення збитків позивачем було здійснено комісією у неповноважному складі.
Щодо сплати позивачем лише земельного податку, позивач зазначає, що відповідач отримує від земельної ділянки по вул. Широка, 351 дохід в тій формі та розмірі, в яких це передбачають наявні правовідносини щодо користування цією земельною ділянкою. У випадку, якщо відповідач припинить перешкоджати оформленню позивачем права оренди земельної ділянки, відповідно зміняться форма та розміри плати за землю.
Окрім того, зазначає, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» за результатами розгляду звернення громадян органи місцевого самоврядування повинні приймати відповідне рішення, яке може бути оскаржене заявником.
На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.06.2019 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Блок ЛТД" про залучення у справу № 160/2986/19 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПП «ПРОФЕСІОНАЛ-І», ТОВ «ДНІПРОБІЗНЕСБУД», ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», ТОВ «ФАБРИКА НА СПОРТИВНІЙ», ТОВ «ДОПОМІЖНА АВТОСТОЯНКА», ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОРПУС», ПП «ЧИПОЛЛІНО», ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», ТОВ «СИНХРОФАЗОТРОН V», ОСОБА_1 , ТОВ «КЛМ ЕСТЕЙТ», ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ», ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», ОСОБА_2 (Т. 2 а.с. 63,64).
Під час розгляду в суді адміністративної справи № 160/2986/19, у 2019 році представником відповідача заявлялись клопотання, які вирішувались відповідними ухвалами суду. Дані ухвали оскаржувались до апеляційного та касаційного суду, тому провадження у справі зупинялось (Т. 2 а.с. 89-91; Т. 3 а.с. 37-40, 107-109, 153-154, 172, 212, 247; Т. 4 а.с. 39-44, 51-55, 78-79, 80-81, 90-91, 93-95, 171-172, 207-208).
Після повернення адміністративної справи для продовження розгляду, ухвалою від 02.03.2020 року було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.03.2020р. на 10:00 годину. Крім того, в ухвалі судом було звернуто увагу відповідача на те, що з 01.01.2020 року почала діяти адвокатська монополія на представництво в судах.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Також, відповідно до частин 3, 4 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Таким чином, з урахуванням викладеного, судом в ухвалі від 02.03.2020 року зазначено, що відповідачу слід забезпечити представництво власних інтересів в суді виключно адвокатом.
В судове засідання 11.03.2020 року з'явились представник позивача, представник третьої особи та прибула особа з боку відповідача за довіреністю, яка не є адвокатом, тому заслухавши думку учасників справи, судом з занесенням в протокол судового засідання було ухвалено допустити відповідну особу в якості вільного слухача та вважати, що згідно Конституції України та норм процесуального права, в судове засідання відповідачем не було забезпечено явку адвоката. В даному судовому засіданні надавались пояснення представниками сторін з посиланням на докази, після цього, по справі було оголошено перерву до 18.03.2020 року.
У судове засідання 18.03.2020 року прибув представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи та інформацією яка міститься на сайті Судової влади України, надав до суду засобами електронного зв'язку клопотання про перенесення розгляду справи з урахуванням заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Треті особи були повідомлені належним чином про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи, клопотань до суду не направляли, але в судове засідання не прибули.
Під час продовження розгляду справи, в судовому засіданні 18.03.2020 року було розглянуто клопотання від представника виконавчого комітету Кам'янської міської ради за довіреністю про перенесення розгляду справи. Представник позивача заперечував проти перенесення розгляду справи та посилався на систематичне зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, не забезпечення явки в судові засідання адвоката для представництва власних інтересів в суді, та на строки розгляду справи та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Судом при вирішенні клопотання в судовому засіданні 18.03.2020 року було враховано думку представника позивача, строки розгляду справи, враховано, що відповідно до ухвали суду від 02.03.2020 року відповідачем не забезпечено явку в судові засідання 11.03.2020 року та 18.03.2020 року адвоката для представництва власних інтересів в суді відповідно до Конституції України та КАС України, судом також взято до уваги рекомендації Ради суддів України щодо продовження здійснення правосуддя та згідно з п. 2 наказу Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року №80-од «Про встановлення особливого режиму роботи суду на період дії карантину», відповідно до якого припинено всі заходи, не пов'язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо), в клопотанні відповідача про перенесення розгляду справи призначеного на 18.03.2020 року, з урахуванням вищевикладеного було відмовлено.
Суд, під час розгляду справи по суті, заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 13093 від 18.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Блок ЛТД», що є компанією з іноземними інвестиціями, придбало у Приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» відвальні мартенівські шлаки і щебнево-піщану суміш після їх переробки у кількості 22 мільйонів тон згідно Специфікації №1, які належали продавцю на праві власності на підставі Договору від 17.12.1993 року № 1647Д/973, укладеним з Дніпровським комбінатом ім. Дзержинського.
На момент придбання позивачем, шлаки знаходились на земельних ділянках, що перебували в оренді у ПрАТ «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» на підставі відповідних договорів, укладених з Дніпродзержинською міською радою.
Після продажу шлаків ПрАТ «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» відмовилось від права оренди та розірвало договори оренди шляхом укладення з Дніпродзержинською міською радою угод, якими сторони визначили, що розірвання договорів оренди здійснюється з метою подальшої передачі земельних ділянок в оренду позивачу.
З метою реалізації прав на отримання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку, позивач звернувся до Дніпродзержинської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.08.2014 року №1092-54/VI «Про набуття (припинення) прав на землю» позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Широка, 351, орієнтовною площею 83,0 га для розміщення шлакових відвалів (пункт 12.12).
Рішенням Кам'янської міської ради від 21.07.2017 року №777-18/VII (пункт 14.3) визнано таким, що втратив чинність пункт 12.12 рішення Дніпродзержинської міської ради №1092-54/VI від 29.08.2014 р. «Про набуття (припинення) прав на землю» про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Широка, 351, орієнтовною площею 83,0 га.
Вказане рішення було предметом розгляду у справі № 208/5023/17, за результатами розгляду якої, рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.05.2018 року (залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 року) позов Товариства задоволено, визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню пункт - 14.3 Рішення Кам'янської міської ради від 27.07.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2018 року Виконавчим комітетом Кам'янської міської ради було прийнято рішення № 247 «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянко м. Кам'янського».
Судом встановлено, що позивач отримав лист Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради від 27.08.2018 року №08-08/2255 «Про добровільну сплату збитків» з вимогою сплатити недоотриману орендну плату за користування земельною ділянкою без належного оформлення документів на землекористування, яка знаходиться за адресою: м. Кам'янське, вул. Широка, 351, в розмірі 28 749 393,1 грн.
За поясненнями позивача, ТОВ Фірма «Блок ЛТД» з листа Виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 30.08.2018 року № 8вих-21/417 стало відомо про існування Рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», яким затверджено Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.
Позивач, вважаючи Рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами) протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, в т.ч. без дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», звернувся з листом № 25 від 31.01.2019 року на адресу відповідача, в якому просив привести Рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами), в частині складу комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам, у відповідність до абз.2 п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року.
Листом від 15.02.2019 року № 66вих-21/2 відповідач повідомив позивача, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Вказано, що інформація, порушена позивачем у заяві, стосовно невідповідності рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» до положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, не має підтвердження та не відповідає чинному законодавству.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності.
Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 було затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок № 284).
Як встановлено судом, відповідно пунктів 1, 2 до рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», з метою визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, для їх подальшого відшкодування, згідно зі ст. 156, 157 Земельного кодексу України, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.04 № 21), керуючись ст.ст. 31, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради вирішив, зокрема, утворити комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам, та затвердити її склад згідно з додатком 1; затвердити положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (додаток 2).
Згідно з п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затвердженого Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» до складу комісії входять: перший заступник міського голови (голова комісії), представники міського управління земельних ресурсів, управління регулювання земельних відносин міської ради, головного фінансового управління, управління головного архітектора міста.
У разі коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісії також залучаються представники санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронних органів.
До роботи комісії залучаються власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати.
Відповідно до п. 2 Порядку № 284 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Таким чином, суд доходить висновку, що пункт 2 Порядку № 284 у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, передбачав постійний та факультативний, тобто в залежності від причин збитків, склад учасників комісії з визначення розміру збитків.
При цьому, суд зазначає, що участь представників санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів у складі комісії з визначення збитків була саме факультативною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 року № 619 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» було внесено зміни до абзацу 3 пункту 2 Порядку №284, а саме, після слів "включаються також представники" доповнити словами "територіальних органів Держземінспекції,".
Таким чином відповідно до редакції абз. 3 п. 2 Порядку № 284, після внесення змін 21.07.2010 року, у разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держземінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1115 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в абзаці третьому пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 слово "Держземінспекції" замінити словом "Держсільгоспінспекції".
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, лише рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 13.11.2013 року № 308 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 07.02.2005 року № 84 зі змінами» внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 07.02.2005 року №84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачів (зі змінами, внесеними рішеннями виконавчого комітету міської ради від 20.07.2010 року № 298, від 30.12.2010 року № 574, від 23.05.2012р. № 175, від 27.03.2013 року № 64 та від 10.06.2013 року № 152) такі зміни, зокрема, викладено абзаци перший та другий пункту 1.2 додатку 2 до рішення в такій редакції:
«1.2 До складу комісії входять: заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради (голова комісії), представники відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську, департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради, департаменту фінансів міської ради, управління містобудування та архітектури міської ради.
У разі коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісії включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 року № 109 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до п. 2 Порядку № 284, а саме: в абзаці другому слова "державних органів земельних ресурсів і" замінити словами "територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції,"; абзац третій виключити.
Таким чином, згідно з п. 2 Порядку № 284, після внесення змін 01.03.2017 року, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Отже, Порядком № 284, в редакції, діючій з 17.03.2017 року, не передбачено факультативного складу комісії, який залежить від причин заподіяння збитків.
Натомість, суд зазначає, що комісія має діяти в постійному визначеному складі, до якого в обов'язковому порядку мають бути включеними без будь-яких виключень чи додаткових умов представники органів та установ, зазначених в п. 2 Порядку № 284, в тому числі представники територіальних органів Держекоінспекції.
Проте, судом встановлено, що відповідачем до Рішення Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» відповідних змін внесено не було.
Таким чином, з 17.03.2017 року Рішення Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» в частині п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення збитків не відповідає Порядку № 284, оскільки передбачає залучення до участі в роботі комісії представників природоохоронного органу, Держекоінспекції, лише в окремих випадках, а не на постійній основі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, Порядком № 284 визначено склад комісії, яка уповноважена визначати розмір збитків власникам землі та землекористувачам.
Таким чином, суд доходить висновку, що п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення збитків, затверджене Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» має відповідати Порядку № 284 та не може суперечити йому, у тому числі не може встановлювати інший склад комісії, який уповноважений визначати розмір збитків.
Тому, суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами) в частині пункту 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами є протиправним та нечинним.
Щодо тверджень відповідача стосовно не зазначення позивачем суті порушень прав та охоронюваних законом інтересів останнього через неучасть у комісії, яка визначила розмір збитків завданих територіальній громаді міста у вигляді недоотриманої орендної плати представників Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами ч. 2 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача є нормативно-правовим актом.
Судом встановлено, що оскаржуване Рішення Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» було застосовано до позивача, оскільки, саме на підставі нього створеною відповідною комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, було складено Акт від 20.07.2018 року про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янське, в якому була визначена сума збитків, завданих позивачем Кам'янській міській раді за період 2015-2018 роки.
Отже, позивач є учасником правовідносин, врегульованих оскаржуваним рішенням. При цьому законний інтерес позивача полягає у тому, щоб застосований до нього нормативно-правий акт відповідача відповідав нормативним актам, що мають вищу юридичну силу, які регулюють ті ж самі правовідносини.
Натомість, суд зазначає що невідповідність оскаржуваного рішення Порядку № 284 призвела до розгляду питання про визначення суми завданих позивачем збитків неповноважним складом комісії, в якому був відсутній представник Держекоінспекції, участь якого в роботі комісії, відповідно до Порядку № 284, є обов'язковою.
Суд також не приймає до уваги твердження відповідача щодо сплати позивачем лише земельного податку та відсутності сплати за фактичне користування цією ділянкою, оскільки вказане питання не є предметом спору у даній адміністративній справі.
Щодо вирішення позовної вимоги зобов'язати виконавчий комітет Кам'янської міської ради прийняти рішення про внесення змін до п. 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами), з метою приведення його у відповідність до абзацу 2 пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, суд виходить з наступного.
За змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, зобов'язання відповідач прийняти рішення про внесення змін до оскаржуваного рішення є дискреційними повноваженнями.
Натомість, суд вважає за необхідне зобов'язати виконавчий комітет Кам'янської міської ради привести рішення № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами) в частині пункту 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами, у відповідність до норм законодавства з урахуванням висновків суду.
Стосовно визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради, викладене в листі № 6вих-21/2 від 13.02.2019 року, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Суд вважає, що лист № 6вих-21/2 від 13.02.2019 року, яким було розглянуто звернення ТОВ Фірма «Блок ЛТД» не є рішенням Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, а даний лист був відповіддю на звернення позивача, яка була оформлена листом № 6вих-21/2 від 13.02.2019 року, у зв'язку з чим, не встановлює, не змінює та не припиняє прав чи обов'язків для позивача, а також не має обов'язкової сили для останнього.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 3842,00 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням № 1322 від 28.02.2019 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Блок ЛТД» до виконавчого комітету Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПП «ПРОФЕСІОНАЛ-І», ТОВ «ДНІПРОБІЗНЕСБУД», ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», ТОВ «ФАБРИКА НА СПОРТИВНІЙ», ТОВ «ДОПОМІЖНА АВТОСТОЯНКА», ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОРПУС», ПП «ЧИПОЛЛІНО», ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», ТОВ «СИНХРОФАЗОТРОН V», ОСОБА_1 , ТОВ «КЛМ ЕСТЕЙТ», ПАТ «ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ», ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним пункту положення, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами) в частині пункту 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами.
Зобов'язати виконавчий комітет Кам'янської міської ради привести рішення № 84 від 07.02.2005 року «Про утворення комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами) в частині пункту 1.2 Положення про комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами, у відповідність до норм законодавства з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Блок ЛТД» (51921, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 353, код ЄДРПОУ 19142866) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Кам'янської міської ради (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Майдана Петра Калнишевського, буд. 2, код ЄДРПОУ 04052072).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26.03.2020 року.
Суддя І.О. Лозицька