Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 березня 2020 р. Справа№200/2018/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
21 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого у формі повідомлення, від 7 листопада 2019 року щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 25 жовтня 2019 року; зобов'язання та виплатити щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 25 жовтня 2019 року.
Позивачка посилаючись на приписи Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, вважає протиправними дії відповідача щодо не призначення щомісячної адресної допомоги, оскільки з 1 липня 2019 року вона працевлаштована, тому має право на призначення адресної допомоги. Позивачка зазначила, що аналіз пункту 3 Порядку, свідчить про те, що абзац, відповідно до якого особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, стосується призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на те, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 Порядку №505, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Оскільки ОСОБА_1 виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України №505, допомогу за її заявою від 25 жовтня 2019 року не призначено.
Ухвалою суду від 26 лютого2019 року відкрито провадження в адміністративній справи вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленняучасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13 листопада 2017 року № 1971.
ОСОБА_1 (як уповноважений представник сім'ї) у період з 11 листопада 2014 року по 10 травня 2015 року отримувала щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (на заявника та дитину), з 11 січня 2015 року по 10 березня 2015 року (на дитину та заявника 50%), з 11 березня 2015 року позивачці призначена адресна допомога на дитину, заявниці допомога не призначена у зв'язку із не працевлаштуванням, що підтверджується копіями рішень відповідача та не є спірним між сторонами.
1 липня 2019 року позивачка працевлаштувалася та 25 жовтня 2019 року звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги додавши довідку з місця роботи, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №28/1412 від 30 жовтня 2019 року факт проживання за вказаною адресою підтверджено.
Згідно витягу з протоколу міської комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №97 від 5 листопада 2019 року вирішено призначити (відновити) соціальні виплати позивачці.
Рішенням Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 7 листопада 2019 року відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №212 від 31 березня 2015 року.
Повідомленням від 7 листопада 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання відповідно до п. 7 постанови №505 від 1 жовтня 2014 року.
Не погодившись з рішенням відповідача щодо не призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505.
Відповідно до пункту 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно пункту 3 Порядку грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема:
для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входить одна особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень. Загальний розмір допомоги на сім'ю, до складу яких входять двоє і більше осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю), максимальним розміром не обмежується.
Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
Виходячи з норм пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців.
Відповідно до пункту 12 Порядку виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
Суд зазначає, що положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена із зазначених підстав.
Суд зазначає, що Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.
При цьому, Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогоювнутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Як убачається з матеріалів справи виплата щомісячної адресної допомоги припинено ОСОБА_1 у березні 2015 року у зв'язку із не працевлаштуванням.При цьому, матеріалами справи підтверджено, щопозивачка з 1 липня 2019 року працевлаштована, що не є спірним між сторонами.
Суд вважає, що після отримання постійного місця роботи внутрішньо переміщена особа має право отримувати щомісячну адресну допомогу, після подання відповідної заяви до органу соціального захисту, в якій повідомить про зміни, що впливають на призначення грошової допомоги.
Тобто допомога повинна бути призначена позивачці саме з дня подачі заяви про надання грошової допомоги на наступний термін.
Таким чином, відповідач зобов'язаний призначити та виплатити відповідачу щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з моменту надання заяви для призначення щомісячної адресної допомоги, тобто з 25 жовтня 2019 року.
На підставі викладеного, суд приходить висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні адресної допомоги ОСОБА_1 , оскільки остання є працевлаштованою внутрішньо переміщеною особою та згідно вимог чинного законодавства має право на отримання вказаної допомоги, що обумовлює наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
При цьому, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, скасувати необхідно саме рішення, а не повідомлення, як помилково зазначив позивач.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 7 листопада 2019 року про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 .
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, б. 70, код ЄДРПОУ: 41336065) призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 25 жовтня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, б. 70, код ЄДРПОУ: 41336065) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.С. Дмитрієв